Про дебати



Чи має НБУ продовжити політику, спрямовану на забезпечення низької та стабільної інфляції? Яку роль має відігравати НБУ у стимулюванні економічного зростання?

Даний інформаційний ресурс створений Національним банком для пошуку відповідей на ці питання, які виникли під час дискусії навколо Основних засад грошово-кредитної політики НБУ.

Мета цього інформаційного майданчика – консолідувати фахові думки та коментарі, висловлені експертним та бізнес-середовищем, як у підтримку нової монетарної політики НБУ, що здійснюється на засадах режиму інфляційного таргетування, так і у підтримку пропозицій щодо зміни вектору. Й ті, й інші позиції, висловлені публічно, будуть розміщені у розділі «Дискусія» в хронологічному порядку.

Це упорядкує дискусію про майбутнє монетарної політики НБУ, дасть можливість інформувати громадськість про неї та допоможе українцям формувати зважену та обґрунтовану думку про роль НБУ. Запрошуємо експертів, науковців, професійні медіа, представників банківської та бізнес спільноти долучитись до широкої дискусії у ЗМІ та соцмережах.

До обговорення

Публікації та аналітичні матеріали з монетарної політики

Дискусія

Зберегти політику інфляційного таргетування

Змінити монетарну
політику

Дмитро Гладких, завідувач сектору грошово-кредитної політики відділу фінансової безпеки Національного інституту стратегічних досліджень

Критерієм успіху або невдачі будь-якої політики є її результати протягом тривалого періоду часу. У 2016-2017 роках в Україні спостерігається суттєве зниження рівня інфляції (з 43,3% за 2015 р. до 12,4% за 2016 р.) з високою ймовірністю досягнення однозначного (нижче 10%) показника інфляції за результатами поточного року. При цьому зміни валютного курсу гривні відбуваються зі значно меншою амплітудою коливань, ніж у 2014-2015 рр. У першому півріччі поточного року зафіксована ревальвація гривні. Таким чином, з формальної точки зору, монетарну політику НБУ на основі режиму інфляційного таргетування в цей період можливо визнати в цілому успішною. Отже, поточний режим інфляційного таргетування має бути збережений.

Максим Скубенко, аналітик VoxCheck (VoxUkraine)

Одним із основних недоліків повноцінного функціонування режиму інфляційного таргетування в Україні, було й лишається бажання миттєвих результатів. Це бажання як громадян так і широкого кола популістів. В таких умовах варто було починати з обмеженого режиму ІТ. Водночас, режим вже прийнято і це приводить нас до недоцільності відходу від цього курсу. Для більш ефективного його функціонування, віра/очікування широкого загалу в цілі НБУ має бути на принципово іншому, вищому рівні, інакше інфляційні очікування населення будуть і надалі провокувати зростання інфляції. Теперішнє сприйняття політики НБУ в меншій мірі асоціюється з інфляційним таргетуванням, а досі лишається в межах “очищення банківської системи”, що саме по собі йде в певному розрізі з прогнозованою інфляцією. Таким чином, курс НБУ має й надалі проходити в ключі інфляційного таргетування з корективами у частині визначення прозорих цілей по банківському сектору, а також проведені більш якісної, доступної широкому загалу, комунікаційної політики.

Віталій Бондарчук, доцент кафедри міжнародної економіки Житомирського державного технологічного університету

Протягом тривалого часу монетарна політика не мала значного прямого впливу на економічне зростання в Україні. Найбільш впливовими монетарними факторами, що впливали на економічне зростання були кількість грошей та обмінний курс (згідно авторських досліджень). Натомість показник інфляції та облікова ставка мали значно нижчий рівень впливу. Відтак монетарна політика фактично не була дієвим інструментом стимулювання економічного зростання. Перехід до інфляційного таргетування дозволяє, "приборкавши" інфляцію, створити прогнозовані умови для ведення бізнесу. Облікова ставка має бути найбільш потужним монетарним інструментом активізації ділової активності з найбільшим коефіцієнтом еластичності. Орієнтація ставок по комерційним кредитам на облікову ставку дозволить зробити кредитні ресурси доступнішими, що позитивно вплине на економічну динаміку в країні. Також необхідно продовжувати дедоларизацію свідомості українців, посилюючи довіру до гривні. Це все можливо лише за умови інституційної довіру до НБУ як регулятора.

Олег Іцхокі, професор Прінстонського університету

У центробанка на самом деле довольно простая задача — он должен обеспечивать макростабильность в плане инфляции и объема выпуска, которого можно достичь при определенном уровне цен. Достигнуть монетарными методами экономического роста нереально. Можно только сглаживать колебания выпуска, если они вызваны монетарными рецессиями. Если у кризисов другие причины — институциональные или трансформационные, то центробанк не должен ничего делать, кроме как обеспечивать макростабильность.

Государству, как и центральному банку, не нужно изобретать велосипед. Есть конкретные политики, которые хорошо работают. Инфляционное таргетирование — это классика жанра, политика, которая позволяет центробанку обеспечить низкий уровень инфляции. Украина может искать для себя некие альтернативы, например, фиксированный обменный курс. Но ей лучше ориентироваться на другие страны-экспортеры товаров, такие как Австралия или Канада. Для таких стран фиксированный обменный курс — это не лучшая идея, потому что национальная валюта должна двигаться вместе с ценами на экспортные товары.

Джон Тейлор, професор

Інфляційне таргетування фактично означає, що у вас є ціль щодо рівня інфляції. Національний банк України може сказати, що зараз це 8%, потім 6%, а потім буде 5%. У США сьогодні цільовий показник — 2%.

Інфляційне таргетування передбачає, що ви намагаєтеся вивести інфляцію на цей показник за допомогою монетарної політики. Правило Тейлора повністю узгоджується з цим. У базовому правилі Тейлора цільовий показник інфляції — 2%. Зараз багато центральних банків мають цільовий індикатор 2%.

Якщо Національний банк України також узяв курс на зниження показника інфляції, то правило Тейлора — це спосіб досягнення цієї мети.

Приміром, інфляція на рівні 50% — це погано, 100% — ще гірше, але і 15%, і 10% також не дуже добре. Інфляція не сприяє економічному зростанню. Вона не підвищує рівень благополуччя людей. Іноді вона особливо шкодить людям з низьким рівнем доходів, які не можуть уникнути цих негативних наслідків. Малозабезпечені втрачають, тому що їх заощадження знецінюються.

Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ

Ідеальних економічних методів, придатних для будь-якої країни і в будь-яких умовах, не існує. Необхідно володіти різними методами різних шкіл, використовуючи їх у відповідний час. Найважливіше – правильно визначити момент настання часу для застосування тієї чи іншої теорії. Я не закликаю до негайного перегляду політики інфляційного таргетування. Але, вважаю, настає час для того, щоб ретельно дослідити питання – чи вносить політика таргетування інфляції свій внесок у зниження промислового виробництва та якщо вносить, то яка сила впливу цього чинника? Ще раз акцентую увагу – НБУ не може бути локомотивом економічного зростання, тут основна роль відводиться уряду. Але, якщо уряд має намір реалізовувати політику забезпечення економічного зростання, то і дії Нацбанку повинні відповідати цьому. І питання взаємодії Кабміну і НБУ, спрямованої на активізацію економічної динаміки, виходить на перший план. Сподіватися на «невидиму руку» ринку ми більше не можемо собі дозволити – позиція уряду і НБУ повинна бути проактивною.

Володимир Лепушинський, заступник директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу

Внесок центрального банку в економічне зростання полягає у забезпечені стабільності грошей та фінансової системи. Саме така мета створення і функціонування цієї установи. А як щодо стимулювання? Чому приміром Європейський Центральний банк і Банк Японії утримують негативні відсоткові ставки і накачують економіку грошима, а НБУ - ні? Відповідь проста - в Єврозоні та Японії існує загроза дефляції, яка не менш шкідлива, ніж висока інфляція, і центробанки реагують на цю загрозу відповідно. Отже, наразі стимулювання економіки узгоджується з їх основною ціллю - досягненням цінової стабільності. В НБУ завдання протилежне - знизити інфляцію і відновити довіру до гривні. Неможливо дати економіці додатковий грошовий стимул так, щоб це не позначилось на інфляції або ризиках для банківської системи - це суперечить законам економіки та історичному досвіду.

Віктор Козюк, член Ради НБУ

Чим більше НБУ намагається виплутатися з "обіймів" олігархічного спрута і поводити себе як незалежний центральний банк, тим більші робляться акценти на необхідності його переорієнтації на забезпечення розвитку економіки через друкарський станок.

В Україні з урахуванням масштабів заощаджень еліти і виведених в офшори коштів таке "стимулювання" є безризиковим способом капіталізувати десятки бізнесів без додаткових зобов'язань з боку власників, без прийняття ризику ефективності проектів такими власниками, без мотивації вкладати кошти в інновації та заохочувати конкуренцію, без знекровлюючої політичної тяганини з впровадження реформ, які би дозволили покращити бізнес-середовище. В результаті, стимулювання розвитку економіки центральним банком, до якого так часто закликають, на практиці не працює.

Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу фінансової групи ICU

Є чимало свідчень, що попри кілька хвиль стимулюючої монетарної політики від центральних банків розвинутих країн (США, Єврозона, Великобританія, Японія), які приводили до свідомого збільшення грошової бази у суттєвих розмірах, це не спричиняло швидкого зростання у кредитуванні та у широкій грошовій масі.
(...)
Інфляційне таргетування є дієвим інструментом в економічній політиці влади, але за умови дотримання політики гнучкого обмінного курсу. Економічні дива (прискорене зростання) в економіках відбувались не в останню через завдяки трьом умовам: (1) зростанню обсягу торгівлі між країнами, (2) дешевій національній валюті, та (3) діям влади по утримуванні інфляції на низькому рівні. Ці фактори в купі надавали суттєву конкурентну перевагу внутрішнім виробникам у порівнянні з їх конкурентами на міжнародних ринках. Тому, в режимі інфляційного таргетування слід оцінювати комплекс макро перспективи – з огляду на стан зовнішнього попиту та фінансовий стан внутрішніх суб’єктів економіки на предмет їх загальної закредитованості та рівень боргів в іноземній валюті.

Ярослав Жаліло, Інститут суспільно-економічних досліджень

Вне всяких сомнений, переход НБУ в режим инфляционного таргетирования является логическим следующим этапом эволюции денежно-кредитной системы, поскольку курсовое таргетирование — слишком примитивная идеология, блокировавшая возможности применения каких-либо эффективных монетарных инструментов, в том числе стимулирующего характера.

Но, учитывая упомянутую выше иерархию целей, очень важно определиться с макроэкономическим эффектом политики ИТ. Поскольку "Основними засадами" определено, что НБУ будет достигать установленной цели по инфляции прежде всего путем корректирования ключевой процентной ставки — по операциям регулирования ликвидности, оказывающим наибольшее влияние на состояние кредитного рынка, этот эффект будет определяться чувствительностью кредитной системы к процентным рычагам управления, а национальной экономики в целом — к регуляторным сигналам, поступающим со стороны процентных инструментов. Между тем в этой сфере в Украине сложился ряд особенностей, которые нельзя не учитывать.

Сергій Ніколайчук, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу

В условиях режима инфляционного таргетирования, введенного НБУ, цели по инфляции - ключевые и фактически единственные количественные ориентиры для проведения монетарной политики. Они устанавливаются заранее и не подлежат механической корректировке в случае изменений во внешнеэкономической среде или внутренних макроэкономических процессах.

Прогнозы по инфляции, в свою очередь, могут корректироваться хоть каждый день. Все зависит от того, как меняются мировые цены, себестоимость продукции, обменный курс и пр.

Центральный банк может пожертвовать достижением инфляционных целей в течение определенного периода времени, если такие действия приведут к лучшим последствиям для финансовой, экономической и ценовой стабильности в более длительной перспективе.

Тетяна Богдан, науковий співробітник ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
Ольга Шпенюк, науковий співробітник ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

З 2016 р. НБУ здійснив перехід до нового монетарного режиму — інфляційного таргетування (ІТ), який передбачає досягнення встановлених цільових показників для річної зміни індексу споживчих цін. Оцінюючи адекватність цього режиму для країн з низьким і середнім рівнем доходів, міжнародна експертна спільнота виокремлює п'ять вагомих негативних факторів, які перешкоджають успішному запровадженню ІТ у країнах зазначеної групи: неякісний фінансовий менеджмент публічного сектора; нерозвинутий фінансовий ринок; низький рівень довіри економічних агентів до грошово-кредитної політики; значна доларизація; висока чутливість економіки до динаміки міжнародних потоків капіталу.

Станіслав Аржевітін, професор, завідуючий кафедрою банківської справи КНЕУ ім. В.Гетьмана

Пребывание экономики Украины в продолжительной депрессии требует пересмотра монетарной политики, в частности необходимо включить в стратегические цели монетарной политики стабильность денежной единицы внешнюю (курсовую) и внутреннюю (то есть стабильность внутренних цен), а также поддержку экономического роста и занятости.

Становится очевидным, что монетарная политика НБУ на протяжении последних лет формируется на основе общих монетарных принципов МВФ, без учета конкретных особенностей украинской экономики и ее финансовой системы. Поэтому подписанные условия текущей стабилизационной программы МВФ и количественные монетарные критерии оценки эффективности деятельности НБУ, заложенные в последнем Меморандуме, должны широко обсуждаться и оцениваться в среде независимых экспертов. А результаты этих обсуждений — учитываться в переговорной позиции украинской стороны при пересмотре условий программы.

Висловити думку

Офіційні хештеги дебатів:
#ДебатиНБУ та #ТвояМонетарнаПолітика .

Залишити коментар у власних соціальних мережах!

Facebook