Коли вводиться в обіг банкнота номіналом 1000 гривень?

Національний банк вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу 1 000 гривень з 25 жовтня 2019 року.

Чому саме зараз Національний банк вирішив ввести у обіг новий номінал гривні? Чи пов’язане це з інфляцією?

Вводячи в обіг нові номінали банкнот, центральні банки беруть до уваги економічні чинники, зокрема: розмір та динаміка середньої заробітної плати, кількість готівки у обігу, питома вага безготівкових розрахунків, рівень інфляції, необхідність посилення захисту банкнот.

Банкнота номіналом 500 грн була введена в обіг в 2006 році. Тоді середньомісячна заробітна плата становила близько 1000 гривень і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу.

Відтоді змінився обсяг економіки загалом: зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час зросла майже удев’ятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот.

Як наслідок, обсяг готівки у обігу зріс більш ніж уп’ятеро — до маже 380 млрд грн, тому, щоб обслуговувати зростаючий обсяг економіки, потрібні вищі номінали банкнот.

Введення в обіг нової банкноти зробить розрахунки для громадян і бізнесу зручнішими, сприятиме зменшенню операційних витрат банківських установ і витрат на інкасацію.

Це дозволить зекономити витрати Національного банку на друкування, зберігання, оброблення та перевезення банкнот.

Чи робились розрахунки, які доводять необхідність введення нового номіналу?

Розрахунок номінального ряду гривні був зроблений за Д-метричною моделлю (D-metric), згідно з якою банкнота вищого номіналу має приблизно дорівнювати розміру середньоденної заробітної плати за 2 дні. Враховуючи, що середня зарплата в Україні вже сягнула понад 10 тис. грн і продовжить зростати цього року, це значення поступово наближається до номіналу, який ми запроваджуємо.

Необхідність введення нового номіналу підтверджується й іншими розрахунками. Так, у структурі банкнот в обігу найбільшу питому вагу зараз займають банкноти номіналами 500 грн — понад 55%. Зважаючи на світовий досвід, наближення до рівня 50% свідчить про необхідність введення в обіг вищого номіналу.

Чи пов’язано введення в обіг нової банкноти з великою кількість фальшивих банкнот?

Ні. Cистема захисту банкнот гривень знаходиться на високому рівні, співставному з рівнями системами захисту провідних валют світу. Водночас кількість вилучених підробок національної валюти є стабільно низькою.

Так, за підсумками 2018 року на один мільйон справжніх банкнот гривні припадало близько 2,5 шт. підробок. Таких результатів вдалося досягти завдяки тому що, як і провідні центробанки світу, Національний банк постійно осучаснює елементи захисту банкнот, щоб перебувати на крок попереду фальшивомонетників та унеможливлювати підробляння національної валюти.

Чи можна буде нову банкноту отримати у банкоматах вже від 25 жовтня?

Так. Національний банк почне підкріплювати новою банкнотою банки у всіх регіонах з 25 жовтня 2019 року. Банки у цей день зможуть вже видавати її клієнтам.

Національний банк спеціально презентував нову банкноту за чотири місяці до її дати уведення в обіг — 25 жовтня 2019 року — щоб усі банки змогли встигнути налаштувати своє обладнання (банкомати, комплекси самообслуговування), а громадяни — ознайомитися з дизайном та елементами захисту цієї банкноти.

Чому на банкноті зображений саме Володимир Вернадський?

На українських банкнотах зараз зображені постаті визначних державних діячів (Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський, Володимир Великий), а також видатних письменників та митців (Григорій Сковорода, Леся Українка, Іван Франко, Тарас Шевченко).

Національний банк детально вивчив питання, портрет кого саме з українців має бути на новій банкноті, для чого провів консультації з Інститутом історії Національної академії наук, Міністерством освіти і науки, Міністерством культури та Інститутом національної пам’яті.

Серед низки пропозицій Національний банк отримав одну спільну кандидатуру — видатного українського науковця, засновника і першого президента Української академії наук Володимира Вернадського.

Володимир Вернадський прославився на весь світ як непересічний філософ, мислитель світового рівня, природознавець, засновник цілої низки нових галузей світової науки — геохімії, біогеохімії, радіогеології. Життя Вернадського було тісно пов’язане з Україною. Він належав до патріотів України та передбачав щасливе майбутнє українського народу, який обов’язково посяде гідне місце в Європі та світі.

Невже внесок Володимира Вернадського у науку настільки значний?

Вернадський справедливо належить до когорти «вчених-енциклопедистів», адже він здійснив відкриття у щонайменше 12 галузях науки: кристалографії, геології, радіогеології, метеоритиці, палеонтології, ґрунтознавстві, біогеохімії, мінералогії, геохімії, біології, а також філософії та історії. Деякі напрямки науки він сам і започаткував: біогеохімію, геохімію та ядерну геологію.

У 1918 році Володимира Вернадського було обрано першим президентом Всеукраїнської академії наук. На цій посаді та пізніше як ректор Таврійського університету він проявив себе не тільки як талановитий вчений, а й блискучий організатор наукового процесу. Уже від початку Академія наук налічувала 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного і Акліматизаційного саду, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архіву. Коли згодом він доповідав у Парижі про результати роботи та проведені дослідження у 1918-1919 роках, то його промова викликала сенсацію.

Крім того, Володимир Вернадський був засновником Національної бібліотеки Української держави в Києві, Радієвого інституту, Біогеохімічної лабораторії, Лабораторії з вивчення радіоактивних мінералів, Відділу живої речовини та співзасновником Ради з вивчення продуктивних сил.

Між іншим, вчений все життя тісно підтримував наукові зв’язки зі світовою наукою та нерідко читав лекції французькою, німецькою, англійською мовами. Ще у 1888 році стажувався в Італії, Німеччині, Австрії, Франції, Англії, Швейцарії. Працював в європейських хімічних, кристалографічних лабораторіях, виступав на Лондонському геологічному конгресі.

У 1922-1926 роках на запрошення Сорбонни читав лекції з геохімії у Празі та Парижі, а також проводив дослідження у Франції у лабораторії Кюрі.

Був обраний членом-кореспондентом Британської асоціації розвитку наук.

Які ще історичні постаті розглядалися?

З-поміж інших постатей розглядалися історик Микола Костомаров, письменник Олександр Довженко, князь Данило Галицький, гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний та Павло Скоропадський.

Як довго працювали над дизайном нової банкноти?

Робота над оформленням банкноти тривала трохи більше одного року. Також за цей час була вироблена її система захисту, опрацьовані логістичні питання.

Хто створив дизайн банкноти 1000 гривень?

Національний банк має майже повний цикл виробництва грошей. Враховуючи конфіденційний характер такої діяльності, над розробкою як дизайну, так і систем захисту грошей сьогодні працюють виключно співробітники Банкнотно-монетного двору Національного банку. Це колектив з десяти досвідчених художників—дизайнерів, які мають необхідні знання та навички. Кожен з них працює над різними елементами захисту або дизайну: портретом, орнаментами, цифровими зображеннями.

Чий підпис стоятиме на банкноті номіналом 1000 гривень?

Відповідно до законодавства на банкнотах розміщується підпис чинного Голови Національного банку України. На банкноті номіналом 1000 гривень зразка 2019 року стоятиме підпис Якова Смолія.