Річний звіт Національного банку за 2023 рік: від стратегії виживання до стратегії відновлення

Національний банк оприлюднив Річний звіт за 2023 рік, у якому підсумовує найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж другого року повномасштабної війни.

"2023 рік продемонстрував неймовірну стійкість та адаптивність української економіки і фінансового сектору. Цей рік Національний банк як регулятор та фінансова система загалом, учасники банківського та небанківського секторів, платіжного ринку пройшли з усвідомленням відповідальності перед державою та громадянами. Попри війну, Україна змогла перейти від стратегії виживання до стратегії відновлення, перевершивши будь-які очікування", – зазначає Голова Національного банку Андрій Пишний.

Незважаючи на повномасштабну війну, Національний банк залишається відданим своєму мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки стійкого економічного зростання. Комплексні зусилля центрального банку у 2023 році дали змогу забезпечити макрофінансову стабільність, безперебійну роботу банківської системи та критичної інфраструктури ринків капіталу, подальший розвиток банківського та небанківського секторів, а також збільшити довіру українців до національної валюти. Усе це стало важливим підґрунтям для посилення економічної стійкості України.

Стійка гривня та довіра до національної валюти

Протягом 2023 року інфляція стрімко сповільнилася: з 26,6% до 5,1%, впритул наблизившись до цілі Національного банку (5%). Вагому роль у сповільненні інфляції відіграла послідовна монетарна політика, спрямована передусім на збереження курсової стійкості. Рівень міжнародних резервів, який завдяки зовнішньому фінансуванню у 2023 році збільшився на 42% до 40,5 млрд дол. США, дає можливість належним чином виконувати  це завдання.

Важливою компонентою збереження курсової стійкості було підтримання центральним банком достатньої привабливості гривневих інструментів. Цьому, зокрема, сприяла послідовна та виважена процентна політика. Облікова ставка після її підвищення в червні 2022 року одразу на 15 в. п. до 25% залишалася незмінною до липня 2023 року й надалі знижувалася поступово, лише за формування належних передумов, та не підважила привабливість гривневих заощаджень. Крім того, з початку минулого року Національний банк застосував додаткові інструменти: суттєво підвищив та диференціював нормативи обов'язкового резервування, а також запровадив тримісячні депозитні сертифікати для банків із прив'язкою до успішності нарощування строкових гривневих депозитів населення строком від трьох місяців.

У результаті зростання ставок за строковими гривневими депозитами відчутно пришвидшилося впродовж першого півріччя 2023 року. Ці додаткові інструменти також дали змогу стримувати зниження ставок за довгостроковими гривневими інструментами після переходу до пом'якшення монетарної політики в липні 2023 року. Привабливість гривневих заощаджень на тлі зниження інфляційних очікувань посприяла зростанню довіри населення до гривні. У 2023 році річний темп приросту роздрібних строкових гривневих вкладів став рекордним за понад десятиліття (37,2%), що обмежувало попит на іноземну валюту. Незважаючи на повномасштабну війну, рівень доларизації депозитів населення знизився на 2,0 в. п.

Продуманий перехід до керованої гнучкості курсу в жовтні 2023 року не підважив зусилля Національного банку з підтримання привабливості гривневих заощаджень. Ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою, водночас глибина валютного ринку з початку жовтня до кінця минулого року зросла втричі. Різницю між готівковим та офіційним курсом вдалося звести до мінімуму – 1–2% проти 10% на початку 2023 року. Обидва чинники збільшили стійкість валютного ринку до ситуативних факторів.

Фінансова стабільність та розвиток банківського і небанківського секторів

У 2023 році банківський сектор залишався стійким, операційно ефективним та добре капіталізованим, що підтвердила оцінка стійкості Національного банку. Банки отримали 83,2 млрд грн чистого прибутку та нарахували 76,6 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50%. Триває приплив коштів бізнесу та населення, у тому числі строкових, і ліквідність банків залишається високою. Зростає роздрібне та корпоративне кредитування, зокрема поза межами державних програм підтримки, чому сприяє зниження ставок.

З огляду на задовільний стан банківської системи для її подальшого зміцнення Національний банк поступово повертає “довоєнні” та впроваджує нові регуляторні вимоги до банків, зокрема задля успішної імплементації стандартів ЄС. За ініціативи НБУ розпочалася активна робота над Стратегією розвитку кредитування, вирішенням проблеми “воєнних” NPL, запровадженням повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків. Їх реалізація стимулюватиме подальше нарощування кредитування.

Поліпшення безпекових умов на підконтрольній Україні території дало змогу надавачам небанківських фінансових послуг відновлювати свою діяльність. Загальний обсяг премій з ризикового страхування за 2023 рік зріс на 20%, а небанківські фінансові компанії надали на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році. Водночас триває системна робота з оздоровлення та забезпечення прозорості цього ринку. Кількість його учасників зменшилася, проте зростання обсягів активів свідчить про поліпшення якості.

Суттєвому підвищенню прозорості ринку сприяли перезавантаження регулювання ринку небанківських фінансових послуг та платіжного ринку завдяки новим законам про фінансові послуги, про страхування і про кредитні спілки та запровадження на законодавчому рівні принципів відповідального кредитування. Водночас Національний банк продовжував брати активну участь у процесах формування та реалізації державної санкційної політики, зокрема для уникнення впливу держави-агресора на фінансовий сектор.

Безперебійність в умовах ракетних обстрілів та кібератак

В умовах повномасштабної війни та систематичних ударів агресора по критичній інфраструктурі, фінансова система України зберігає стійкість і стабільність, працює в безперервному режимі.

Фундамент такої стійкості забезпечила успішна реалізація проєкту POWER BANKING, мета якого – забезпечити безперебійну роботу банків навіть у критичних ситуаціях (у разі блекаутів, кібератак, чи, якщо немає зв’язку). Це понад 2 370 відділень в усіх регіонах України, обладнаних альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, що готові працювати та надавати фінансові послуги громадянам за будь-яких умов.

Ще одним важливим досягненням 2023 року став перехід на нове покоління системи електронних платежів Національного банку (СЕП). З 01 квітня 2023 року система почала функціонувати на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів у цілодобовому режимі. Ураховуючи майбутню інтеграцію українського фінансового ринку з європейським, це, зокрема, є основою для приєднання нашої країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Макрофінансова стабільність – підґрунтя для відновлення економіки

Збереження макрофінансової стабільності на тлі поступового пом’якшення монетарної політики та валютних обмежень сприяло пожвавленню економічної активності та нарощуванню гривневого кредитування. У 2023 році реальний ВВП зріс на 5,3%, що значно перевищило очікування та більшість прогнозів як українських, так і іноземних інституцій.

В умовах відновлення активності бізнесу та поліпшення фінансового стану компаній у другому півріччі 2023 року після тривалої паузи пожвавилося й корпоративне гривневе кредитування. Із червня до грудня обсяги чистих гривневих корпоративних кредитів збільшилися на 7,7%. Обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля збільшувалися три останніх квартали року поспіль, за 2023 рік зростання становило 20,3%.

Стратегічні завдання НБУ на 2024 рік

У 2024 році Національний банк не збавлятиме темпів, серед його стратегічних завдань є:

• збереження контролю за інфляційними процесами завдяки виваженій і послідовній монетарній політиці, забезпеченню привабливості гривневих активів та захисту курсової стійкості;
• мобілізація зовнішніх і внутрішніх ресурсів для підтримання спроможності країни. Це передбачає як сприяння зростанню надходжень до бюджету та залученню необхідної міжнародної допомоги, так і подальший розвиток внутрішнього боргового ринку;
• ретельна реалізація взятих на себе зобов’язань, зокрема перед МВФ і ЄС. Результативна робота, яка дасть змогу посилити стійкість нашої економіки та фінансового сектору, є найкращим аргументом для виконання зобов’язань з боку міжнародних партнерів;
• подальше реформування фінансового сектору відповідно до євроінтеграційного вектора країни;
• пом’якшення валютних обмежень та розвиток кредитування;
• посилення санкційного тиску проти росії, подальший прогрес у питаннях використання заморожених російських активів на користь України та виходу міжнародних банків і корпорацій з російського ринку.

Детальніше – в Річному звіті Національного банку за 2023 рік.