На початку повномасштабної війни Національний банк зафіксував обмінний курс гривні та запровадив низку адміністративних обмежень. Ці рішення допомогли запобігти паніці та забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни. Але режим фіксованого курсу з жорсткими валютними обмеженнями має свої переваги та недоліки, з часом останні починають переважати.
Саме тому Національний банк поступово реалізує Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування за формування належних передумов.
Послідовність кроків у межах зазначених етапів може змінюватися, якщо це буде потрібно для відновлення економіки й ефективнішої роботи валютного ринку та фінансової системи.
Стратегія пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування містить чимало специфічних термінів і може бути важкою для сприйняття.
Ця сторінка створена, щоб кожен охочий міг легко розібратися у планах НБУ в частині валютно-курсової політики.
Чому НБУ перейшов до керованої гнучкості курсу?
Фіксація курсу і обмеження з часом починають втрачати свою ефективність. Такий режим за тривалого використання призводить до накопичення валютних ризиків, посилення мікро- та макроекономічних дисбалансів. Усе це може послабити економіку зараз і ускладнить відновлення ділової активності на етапі відбудови України.
Іншими словами, ці ліки для економіки у вигляді фіксації курсу з часом викликають звикання та негативні побічні ефекти, які стають більш загрозливими, ніж користь від їх застосування.
На противагу цьому керована гнучкість обмінного курсу є додатковим механізмом адаптації економіки до зміни внутрішніх і зовнішніх умов. Крім того, вона є важливим інструментом політики центробанку, який дає змогу одночасно досягати цілей з цінової, фінансової стабільності та стійкого економічного зростання у тривалій перспективі. Цей режим посилить стійкість української економіки й фінансового ринку та збільшить їх адаптивність до внутрішніх та зовнішніх шоків.
Чи є різниця між плаваючим курсоутворенням та керованою гнучкістю курсу?
Так. Плаваюче курсоутворення – це стратегічна мета НБУ. Натомість спочатку за формування передумов НБУ перейде до керованої гнучкості курсу. Це пов'язано з особливостями функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.
Через зумовлене війною обмеження експортних можливостей країни, як і припливу інвестицій в Україну, на валютному ринку постійно наявний значний дефіцит валюти. З огляду на це повертатися до плаваючого курсу в умовах, коли НБУ лише згладжує надмірні коливання на ринку, поки зарано.
Натомість за керованої гнучкості курсу Національний банк покриває цей структурний дефіцит валюти на ринку. Завдяки цьому курс може не лише послаблюватися (коли цей дефіцит збільшуватиметься), а й зміцнюватися (коли він зменшуватиметься). До того ж Національний банк суттєво обмежуватиме рухи курсу як в один, так і в інший бік.
Продаж валюти Національним банком даватиме змогу зберігати курсову стійкість, а високі ставки за гривневими депозитами й надалі захищатимуть заощадження від інфляційного знецінення.
Які обмеження пом'якшуватимуться насамперед?
На першому етапі пом'якшення обмежень зусилля НБУ спрямовуються на мінімізацію множинності обмінних курсів. Це означає зменшення та/або утримання на низькому рівні різниці між готівковим та офіційним курсами. З цією метою Національний банк, зокрема, дав змогу банкам продавати в межах ліміту іноземну валюту громадянам онлайн без підтвердження підстав чи зобов’язань у межах ліміту в 50 тис. грн.
НБУ також збільшуватиме можливості для проведення торгових операцій бізнесу. У цьому напрямі вже є значний прогрес, зокрема ще в середині 2022 року бізнес отримав можливість імпортувати будь-яку товарну продукцію з-за кордону.
Третій напрям – сприяння новим інвестиціям. З цією метою НБУ вже дав змогу бізнесу та населенню частково повертати "нові" борги кредиторам з-за кордону, а також кредити, забезпечені гарантією міжнародної фінансової організації, експортно-кредитного агентства тощо. Крім того, НБУ розгляне можливість надати дозвіл на переказ отриманих іноземцями дивідендів в Україні за кордон. Усе це важливо, щоб спонукати бізнес та міжнародні кампанії інвестувати в Україну. Водночас усі пом'якшення першого етапу стосуватимуться саме "нових" кредитів чи дивідендів, тобто отриманих незадовго до або після ухвалення відповідних рішень. Це необхідно, щоб не допустити вичерпання міжнародних резервів та зберегти стійкість валютного ринку.
Коли будуть наступні кроки НБУ з пом'якшення обмежень?
НБУ не встановлює ніяких конкретних дат для пом'якшення обмежень. Будь-які кроки в цьому напрямі здійснюватимуться лише тоді, коли будуть сформовані належні стійкі передумови.
НБУ враховуватиме такі показники:
• темпи зростання споживчих цін: інфляція має бути помірною;
• очікування громадян, бізнесу, фінустанов та аналітиків щодо майбутньої інфляції;
• рівень міжнародних резервів: НБУ повинен мати достатньо резервів для збереження курсової стійкості;
• процентні ставки: банківські депозити мають забезпечувати захист заощаджень громадян від інфляційного знецінення;
• параметри фінансової стабільності: банки мають і надалі залишатися стійкими.
Якщо всі показники будуть в нормі, то НБУ надалі пом’якшуватиме валютні обмеження. Водночас НБУ діятиме поступово та обережно, щоб зберегти стійкість валютного ринку.
Перед тим, як здійснювати кожен наступний крок, НБУ аналізуватиме, чи сформувалися для цього всі необхідні передумови. Це дасть змогу мінімізувати ймовірність повторного запровадження обмежень.