Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 18% річних.
Ми вважаємо, що поточні та прогнозні монетарні умови є достатньо жорсткими, щоб забезпечити зниження інфляції до цілі 5% у 2020 році.
Які тенденції демонструвала інфляція з часу попереднього рішення?
У листопаді інфляція становила 10,0% у річному вимірі і була близькою до нашого останнього, жовтневого, прогнозу. Її прискорення порівняно з попередніми місяцями було очікуваним і пояснювалося кількома причинами.
По-перше, фундаментальний інфляційний тиск досі залишався суттєвим. Минулого місяця базова інфляція незначно прискорилася до 8,9% у річному вимірі. На неї продовжували тиснути збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, і відчутний споживчий попит.
По-друге, вагомий внесок у прискорення інфляції забезпечили адміністративно регульовані ціни, оскільки у листопаді зросли тарифи на природний газ для населення.
Якою буде динаміка інфляції в подальшому?
Інфляція буде знижуватися і досягне цільового показника 5,0% на кінець 2020 року, як передбачено нашим жовтневим прогнозом.
Головним фактором такого її сповільнення будуть жорсткі монетарні умови.
Зокрема, як і передбачалось, у відповідь на попередні підвищення облікової ставки, процентні ставки за депозитами населення в гривні продовжують зростати. Це збільшує привабливість заощаджень і стримує споживчий попит.
При цьому проінфляційні ризики послабились з часу попереднього рішення за рахунок низки нових сприятливих як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.
Зокрема, варто відзначити:
- рекордно високий врожай кукурудзи і соняшника, що буде зумовлювати здешевлення цих культур та похідних від них товарів (соняшникова олія, корми тощо).
За останніми даними , станом на 4 грудня зібрано 34 млн т кукурудзи. Це відчутно перевищує попередні рекордні обсяги - 31 млн т у 2013 році.
- Інший сприятливий для зниження інфляції чинник – падіння світових цін на енергоносії. Ціна на нафту марки Brent досягли 4-річного максимуму у 86 доларів за барель 4 жовтня. З того часу вона знизилися майже на третину до близько 60 доларів за барель. Це поступово буде транслюватися в зміну цін на внутрішньому ринку;
- також досягнуто домовленості між США та Китаєм про замороження підвищення тарифів, і це знижує ризик розгортання глобальних торговельних війн;
- крім того, очікується менш агресивне підвищення процентної ставки ФРС США в наступному році;
- уповільненню інфляції сприяє і ситуація на валютному ринку. Окреслені фактори разом зі стриманою фіскальною політикою зумовили зростання чистої пропозиції іноземної̈ валюти на міжбанківському ринку і зміцнення курсу гривні в листопаді-грудні.
При цьому події в Азовському морі мали лише незначний короткостроковий вплив і вже за кілька днів після оголошення воєнного стану припинили відображатися на ситуації на валютному ринку.
Якщо у жовтні ̆ обсяг чистої пропозиції валюти з боку клієнтів становив 12 млн дол. США, то у листопаді він зріс до 22 млн дол. США, а з початку грудня сягнув 61 млн дол. США. Як наслідок, Національний банк отримав можливість поповнювати міжнародні резерви – його чиста купівля валюти становила понад 700 млн дол. США з початку IV кварталу.
Важливим є також значний прогрес в продовженні співпраці України з Міжнародним валютним фондом у рамках нової програми Stand-By Arrangement, а також отримання пов’язаного фінансування від інших офіційних кредиторів. Це було ключовим припущенням макроекономічного прогнозу Національного банку.
Разом ці фактори зумовили досить стрімке покращення інфляційних очікувань домогосподарств, які, однак, продовжують суттєво перевищувати інфляційні цілі Національного банку.
Водночас є вагомі ризики, реалізація яких може відтермінувати досягнення цілі з інфляції:
- подальший тиск на ціни з боку значного споживчого попиту, зокрема внаслідок зростання заробітних плат;
- погіршення очікувань на фоні розгортання нового політичного циклу;
- геополітичні ризики, зокрема ескалація конфлікту в Азовському морі, що може призвести до скорочення експортної виручки;
- очікуване охолодження світової економіки, у тому числі економік країн – основних торговельних партнерів України.
То ж, чому ми вирішили залишити облікову ставку без змін?
Під час ухвалення попереднього рішення з монетарної політики у жовтні ми зазначали, що можемо вдатися до підвищення облікової ставки у випадку збереження інтенсивності інфляційного тиску або його посилення.
Відповідно, беручи до уваги послаблення проінфляційних ризиків, Правління Національного банку вважає за необхідне залишити облікову ставку незмінною.
Якою буде монетарна політика в подальшому?
Ми бачимо, що ризики для зниження інфляції до цілі в 5% все ще залишаються високими.
Відтак, у випадку їх реалізації ми можемо вдатися до підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для повернення інфляції до цілі упродовж прийнятного часового горизонту.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 26 грудня.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться вже у новому році – 31 січня.
Дякую за увагу!