Обов’язкові резерви є одним з традиційних інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою якого Національний банк визначає, який відсоток від обсягу  залучених депозитів та інших зобов’язань банки мають резервувати належним чином (зазвичай – на  своєму кореспондентському рахунку в Національному банку). При цьому для різних видів депозитів та зобов’язань можуть застосовуватися різні нормативи обов’язкового резервування. Наприклад, залежно від валюти, строку та джерела (фізичні чи юридичні особи) залучення вкладів тощо. Таким чином, регулючи нормативи обов’язкових резервів  Національний банк має змогу впливати на обсяг вільної ліквідності банків, валютну, строкову структуру їх балансів, що сприяє досягненню пріоритетних цілей Національного банку.