Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 22 липня 2020 року

Дата засідання: 22 липня 2020 року.

Присутні 10 з 10 членів  Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

Кирило Шевченко - Голова Національного банку України,

Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,

Роман Борисенко - заступник Голови,

Дмитро Сологуб - заступник Голови,

Сергій Холод - заступник Голови,

Олег Чурій - заступник Голови,

Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,

Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,

Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності,

Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.

Під час засідання члени КМП відмітили, що високочастотні індикатори свідчать про поступове відновлення української економіки. Ділові очікування в торгівлі та промисловості практично досягли докарантинного рівня. У червні продовжилось поступове відновлення роздрібної торгівлі, сповільнилось зниження споживчого імпорту. Втім, усі погодилися, що з огляду на високий рівень невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації з поширенням коронавірусу, громадяни та підприємства ймовірно і надалі будуть достатньо стриманими в своїх споживчих та інвестиційних рішеннях. Відповідно, монетарна політика повинна залишатися стимулюючою для підтримки відновлення економіки.

Водночас члени КМП зауважили, що у червні відбувся розворот інфляційного тренду. Ключові фактори, які раніше стримували зростання цін, переважно змінили свій вплив на проінфляційний. Поступове відновлення світової економіки зумовило зростання попиту на енергоносії і відповідно вартості палива, що призведе до подорожчання значної кількості інших товарів та послуг в економіці України. Разом із відновленням економічної діяльності дезінфляційний тиск від пригніченого споживчого попиту також буде поступово вичерпуватися. Як наслідок, інфляція надалі прискорюватиметься. Вона наблизиться до цілі 5% наприкінці 2020 року, а в 2021 році може зрости ближче до верхньої межі цільового діапазону 5%+/-1 в.п.

Під час засідання учасники дискусії приділили значну увагу обговоренню потенційного пливу анонсованого підвищення соціальних стандартів на економічне зростання, безробіття та інфляційну динаміку. У зв’язку з цим вони розглянули й альтернативні сценарії реакції з боку монетарної політики. Частина членів КМП зазначили, що у 2017 році підвищення заробітних плат мало потужний вплив на інфляцію, і цей досвід з урахуванням поточних економічних  реалій варто враховувати під час прийняття майбутніх рішень з монетарної політики. Втім, інші члени КМП також зазначили, що підвищення соціальних стандартів, а також його вплив на зарплати у приватному секторі можуть бути суттєво обмеженими з огляду на лише початковий етап відновлення економіки, слабкість ринку праці, обмеженість фінансових ресурсів як бюджетного, так і приватного сектору. Відповідно вплив на інфляцію також буде помірним. Більш точно масштаб та строки впливу цього фактору можна буде оцінити лише після появи проекту закону про державний бюджет на 2021 рік.

Сім членів КМП виступили за збереження ключової ставки на рівні 6%

З одного боку, це стримає зростання цін в умовах відновлення економіки в 2021-2022 роках, а з іншого – залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня.

Водночас, на думку прибічників збереження ключової ставки, подальше її зниження в поточних умовах створило б більше ризиків, ніж надало б переваг. Потенціал додаткового монетарного імпульсу є досить обмеженим. Проблеми повноцінного відновлення кредитування лежать переважно в немонетарній площині – це, зокрема, неналежний захист прав кредиторів, значний обсяг тіньової економіки і високий рівень накопичених поганих кредитів.

Члени КМП висловили занепокоєння, що порівняно з попереднім засіданням КМП, ризики для інфляційного прогнозу на горизонті політики посилилися і поєднались з високою невизначеністю. Зокрема, інфляційні очікування демонструють змішані тенденції і можуть погіршитися з огляду на посилення девальваційного тиску. Зростання цін на сирі продукти (зокрема, фрукти) може прискоритися через несприятливі погодні умови. Дані щодо цін на окремі послуги залишаються імпутованими і можуть продемонструвати неочікувану динаміку у майбутньому. Додатковим елементом невизначеності є масштаб та строки підвищення соціальних стандартів. У разі реалізації окреслених ризиків, НБУ з високою ймовірністю буде змушений перейти до більш стриманої монетарної політики для повернення споживчої інфляції до цільового діапазону. Тож тимчасове зниження ставки з ймовірністю швидкого підвищення в короткостроковій перспективі може дати хибний сигнал ринку і негативно позначиться на довірі до монетарної політики.

Окрім того, на думку декількох членів КМП, подальше зниження ключової ставки може спровокувати тиск на обмінний курс та подальшу доларизацію економіки внаслідок зменшення спреду між ставками за депозитами у гривні та іноземній валюті.

Інший член КМП зауважив, що в умовах погіршення інфляційних очікувань подальше зниження ключової ставки означитиме входження реальної ключової ставки у від'ємну зону.  Якщо країни з заякореними інфляційними очікуваннями, де є високий рівень довіри до центробанку та національної валюти можуть втримувати фінансову стабільність за від’ємного значення реальної ставки, то для України це може мати погані наслідки. Зокрема, це може бути негативно сприйнято як внутрішніми економічними агентами, так і іноземними інвесторами.

Середньозважена вартість гривневого фондування банків (з урахуванням витрат на відрахування обов’язкових резервів та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) вже є вищою за ставку за депозитними сертифікатами НБУ, тож подальше зниження ключової ставки негативно позначиться на прибутковості банків. Це може обмежити ефективність монетарної трансмісії або навіть розвернути динаміку відсоткових ставок в протилежний бік. Зниження прибутку банків також призведе до зниження їх капіталізації у порівнянні з потенційним рівнем. Це створюватиме загрози фінансовій стабільності (особливо на тлі поступового зростання частки непрацюючих кредитів), а також погіршить перспективи нарощення кредитування, необхідного для підтримки економічного відновлення.

Інший член КМП додав, що строкова структура фондування банків продовжує погіршуватися. Загальний обсяг коштів фізичних осіб в банківській системі зростає переважно за рахунок збільшення коштів на поточних рахунках (у т.ч. за рахунок надходження заробітних плат та пенсій), а не внаслідок надходження строкових депозитів. Подальше зниження ключової ставки на тлі зростання переваг ліквідності може посилити такі негативні тенденції, що стримуватиме довгострокове кредитування.

Утім, члени КМП підкреслили, що попередні зниження ключової ставки до рекордно низького рівня ще не повністю відобразилися у вартості ресурсів на фінансових ринках. Зокрема, банки потребують більше часу для адаптації до нового середовища низьких ставок та переосмислення своїх стратегій. Ключова ставка залишатиметься нижчою свого нейтрального рівня, тому навіть за незмінного її рівня монетарні умови залишатимуться стимулюючими ще достатньо довго. Очікується, що банки продовжать знижувати відсотки за депозитами та кредитами, що дозволить підтримати економіку. Цьому також сприятиме подальше використання запроваджених Національним банком інструментів для розвитку кредитування бізнесу та іпотеки (довгострокового рефінансування і процентних свопів).

Троє членів КМП висловилися за зниження ключової ставки на 50 б.п. до 5,5%

На їхню думку, споживчий попит залишатиметься пригніченим ще тривалий час. Відновлення споживчого попиту, ознаки якого наразі спостерігаються, може виявитися нестійким з огляду на високу ймовірність розгортання другої хвилі пандемії.

Один із членів КМП зазначив, що обережне продовження зниження ключової ставки, однак з меншим кроком, не матиме негативного впливу на інфляційні очікування, оскільки відповідає ринковим прогнозам. На його думку, економіка потребує більшої монетарної підтримки, без якої буде складно подолати негативні наслідки кризи.

Під час обговорення прогнозної траєкторії ключової ставки думки членів КМП розділилися.

П’ять членів КМП зазначили, що, зважаючи на баланс ризиків, очікують на збереження ключової ставки на поточному рівні принаймні до кінця 2020 року. Двоє – припустили можливість підвищення ставки вже наприкінці поточного року. З іншого боку, троє членів КМП зазначили, що бачать потенційний простір для подальших скорочень ставки у короткостроковій перспективі.

Водночас переважна більшість членів КМП поділяла думку, що ключову ставку в 2021 році ймовірно доведеться підвищувати внаслідок посилення інфляційного тиску. Втім, члени КМП погодилися, що у випадку більш повільного відновлення споживчого та інвестиційного попиту НБУ зможе надати економіці додатковий імпульс для відновлення.

Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 6,0% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 22 липня 2020 року.