Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 10 червня 2020 року

Дата засідання: 10 червня 2020 року.

Присутні 10 з 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

• Яків Смолій - Голова Національного банку України,
• Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,
• Роман Борисенко - заступник Голови,
• Дмитро Сологуб - заступник Голови,
• Сергій Холод - заступник Голови,
• Олег Чурій - заступник Голови,
• Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності,
• Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
• Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності,
• Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.

Під час засідання члени КМП відзначили, що поступове згортання карантинних обмежень сприяло пожвавленню економічної активності. Водночас суттєвим є ризик того, що негативний вплив пандемії COVID-19 буде більш глибоким і тривалим, ніж прогнозувалося. Сплеск безробіття та слабка динаміка зростання зарплат уповільнять відновлення споживання. Інвестиційний попит також буде пригніченим, зокрема внаслідок погіршення фінансових показників та очікувань підприємств. Відповідно економіка потребує як фіскальних, так і монетарних стимулів.

Збереження низької інфляції дає змогу проводити стимулюючу економічну політику. У травні споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 1.7% (з 2.1% у квітні). Інфляційний тиск залишається слабким з огляду на кволий споживчий попит, відносно низькі ціни на енергоносії та сприятливу ситуацію на валютному ринку. У середньостроковій перспективі інфляція зростатиме, але помірними темпами. Це буде зумовлене поступовим відновленням економічної активності, подорожчанням енергоносіїв, вичерпанням ефектів високої бази порівняння і більш міцним минулорічним обмінного курсу. Втім, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. буде довшим, ніж прогнозувалося.

Члени КМП також відзначили реалізацію важливого припущення макроекономічного прогнозу НБУ –  підписання нової програми співпраці між Україною та МВФ. Ця довгоочікувана подія матиме позитивний вплив на інфляційні та девальваційні очікування.

За таких умов Національний банк має змогу діяти рішучіше. Пом’якшення монетарної політики підтримає відновлення економіки без ризику завдання шкоди макрофінансовій стабільності.

Члени КМП були одностайними щодо необхідності зниження облікової ставки у червні на 200 б.п. до 6%.

Водночас щодо подальшої динаміки облікової ставки очікування членів КМП розділилися.

На думку переважної більшості присутніх, зберігається суттєва невизначеність, пов’язана з тривалістю та інтенсивністю карантину, а також швидкістю відновлення споживчого попиту та економічної активності як в Україні, так і в світі, що впливатиме й на інфляційну динаміку.

Частина членів КМП не бачать перспектив швидкого відновлення споживчого попиту в короткостроковому періоді. У такому випадку баланс інфляційних ризиків дозволятиме Національному банку знижувати ключову ставку нижче нейтрального (рівноважного) рівня. Завдяки безпрецедентним заходам монетарного пом’якшення в інших країнах рівень нейтральної ставки для України може зрушитися у менший бік.

На противагу, деякі члени КМП не виключали можливості посилення інфляційного тиску в досить короткій перспективі. Інфляція може прискоритися внаслідок відновлення споживчого попиту після скасування карантинних обмежень, зростання цін на пальне через подорожчання нафти, а також поступове «розмороження» цін на значну кількість послуг, які раніше підпадали під карантинні обмеження. У такому випадку для недопущення інфляційного сплеску та втрати довіри до своїх дій Національний банк буде змушений перейти до більш стриманої монетарної політики, а у середньостроковій перспективі – підвищити ключову ставку щонайменше до нейтрального рівня.

Декілька членів КМП висловили думку, що подальша динаміка ключової ставки буде залежати не тільки від розвитку інфляційних процесів, але й від зміни вартості альтернативних активів. Зокрема, в умовах зниження процентного диференціалу між валютними та гривневими активами зростає ризик відтоку капіталу з країни та доларизації економіки. Цей чинник також може стримувати пом’якшення монетарної політики.

Подальше зниження облікової ставки також обговорювалося з точки зору результативності механізму трансмісії. Поточний номінальний рівень облікової ставки є мінімумом в історії незалежної України, а її зниження протягом 2020 року було досить стрімким. З огляду на це комерційні банки, а також інші економічні агенти потребуватимуть більше часу для адаптації до нового середовища низьких ставок, переосмислення своїх стратегій та бізнес-моделей. Тож швидкість реакції інших ставок в економіці на пом’якшення монетарної політики надалі може бути достатньо повільною.

У поточних умовах монетарна трансмісія також може бути ускладнена інертністю зниження ставок за строковими депозитами. Банки обережно підходять до перегляду своїх процентних політик, насамперед в роздрібному сегменті, з огляду на відтік готівки з банківської системи на початку коронакризи і ймовірність загострення ситуації з пандемією. Крім цього, під час кризи зростає ризикова надбавка у структурі кредитних ставок.

Загалом переважна більшість членів КМП погодилися, що потенціал інтенсивного пом’якшення монетарної політики практично вичерпаний.

Члени КМП також обговорили питання доцільності звуження коридору процентних ставок за операціями постійного доступу банків до інструментів з регулювання ліквідності. Більшість членів КМП поділяла думку, що за поточного низького рівня ключової ставки коридор слід звузити до +/-1 в.п. Новий коридор дасть змогу Національному банку ефективніше досягати операційної цілі монетарної політики – утримувати гривневі міжбанківські ставки на рівні близькому до ключової ставки.

Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 6,0% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 11 червня 2020 року.