Дата засідання: 22 квітня 2020 року.
Присутні - 10 із 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):
- Яків Смолій - Голова Національного банку України;
- Катерина Рожкова - Перший заступник Голови;
- Роман Борисенко - заступник Голови;
- Дмитро Сологуб - заступник Голови;
- Сергій Холод - заступник Голови;
- Олег Чурій - заступник Голови;
- Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності;
- Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу;
- Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності;
- Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.
Під час засідання члени КМП приділили значну увагу обговоренню поточного та потенційного впливу пандемії та обмежень, пов’язаних із протидією поширенню COVID-19 на економіку України, світові товарні та фінансові ринки. Карантинні заходи очікувано обмежили ділову активність, негативно позначилися на обсягах виробництва, зайнятості та доходах населення. Під час дискусії всі члени КМП погодилися, що відновлення економіки потребує фіскальної та монетарної підтримки.
Члени КМП відзначили, що поточна ситуація якісно відрізняється від попередніх кризових епізодів у сучасній історії України. Завдяки очищенню банківської системи, фіскальній консолідації, плаваючому курсу та більш дієвій монетарній політиці початковий шок у вигляді ситуативного послаблення гривні та ажіотажного сплеску попиту на окремі товари протягом перших тижнів карантину виявився помірним та короткочасним. Інфляція залишається нижчою, ніж прогнозувалося. Очікується, що в найближчі місяці зростання цін помірно прискориться внаслідок березневого послаблення гривні. Однак надалі інфляція обмежуватиметься падінням споживчого попиту і збереженням низьких цін на енергоносії. Це, на думку усіх членів КМП, створює простір для зниження облікової ставки з метою підтримання відновлення економіки.
Всі члени КМП одностайно висловилися за пом’якшення монетарної політики у квітні 2020 року. Втім, з огляду на високий ступінь невизначеності щодо подальшого впливу пандемії на світову та українську економіки позиції членів КМП щодо розміру зниження облікової ставки були різними.
Троє членів КМП виступили за зниження облікової ставки на 100 б.п. до 9%.
На їхню думку, інфляційні ризики є помірними, оскільки ситуація на валютному ринку після декількох тижнів ажіотажу в березні досить швидко нормалізувалася. Вплив послаблення гривні на інфляцію повністю вичерпається через декілька місяців. Не виключено подорожчання окремих товарів та послуг після завершення карантину, втім такий тиск на ціни буде нетривалим. Ймовірним є також певне підвищення цін на окремі овочі та фрукти через несприятливі погодні умови.
Водночас ризики для макроекономічної стабільності залишаються високими. Зокрема, про це свідчить погіршення інфляційних та курсових очікувань фінансових аналітиків як у поточному році, так і у двох наступних.
За таких умов значне пом’якшення монетарної політики матиме обмежений вплив на пожвавлення економіки. Натомість, як зауважили ці учасники засідання КМП, у квітні НБУ слід утриматися від значного зниження ставки, а для досягнення більшого ефекту продовжити пом’якшення монетарної політики після ослаблення карантинних обмежень та підписання угоди з МВФ.
Члени КМП також висловили занепокоєння, що рішення НБУ, яке кардинально відрізнятиметься від очікувань ринку, може призвести до зменшення довіри до монетарної політики.
Двоє членів КМП висловилися за зниження облікової ставки на 150 б.п. до 8,5%.
На їхню думку, споживчий попит залишатиметься низьким навіть після завершення карантину. Через зменшення доходів та заощаджень домогосподарства скоротять свої витрати, обмежуючись насамперед задоволенням першочергових потреб. Крім цього, зменшаться перекази від трудових мігрантів, які традиційно підживлюють внутрішній попит. Після завершення карантину транскордонний рух ще деякий час залишатиметься обмеженим.
Водночас через побоювання нової хвилі пандемії громадяни будуть схильні формувати "подушку безпеки" і скоріше надаватимуть перевагу заощадженням, а не витрачанню коштів на некритичні потреби. Як наслідок, збереження низького споживчого попиту стримуватиме зростання цін. Це є підставою знизити ключову ставку суттєвіше для підтримання економіки в умовах карантинних заходів.
Агресивне зниження ставки більш, ніж на 150 б.п., несе певні ризики. В умовах високої невизначеності щодо розвитку ситуації низькі гривневі процентні ставки підштовхуватимуть економічних агентів до пошуку альтернативних активів, зокрема валютних. Це призведе до зростання доларизації економіки та посилить тиск на обмінний курс гривні, що може мати тривалі негативні наслідки для фінансової стабільності.
Чотири члени КМП поділяли думку щодо доцільності зниження облікової ставки на 200 б.п. до 8%.
Вони зазначили, що підвищений попит на товари першої необхідності та ажіотаж на валютному ринку, спричинений психологічними чинниками, досить швидко вичерпалися. Ці чинники не матимуть значного впливу на інфляційну динаміку, на відміну від ефекту згортання внутрішнього попиту та суттєвого зниження світових цін на енергоносії.
На їхню думку, слабкість внутрішнього попиту в поточному прогнозі є недооціненою. Під впливом цього фактору інфляція, яка упродовж першого кварталу 2020 року була стабільно нижчою за 3% у річному вимірі, і надалі зростатиме досить повільно і найвірогідніше перебуватиме в межах цільового діапазону 5% +/-1 в.п. наприкінці року. За таких умов поточне значення облікової ставки є зависоким, отже її зниження на 2 в.п. є адекватним кроком, який продемонструє ринку готовність Національного банку підтримати економічне зростання монетарними методами.
Один із членів КМП відзначив, що більшість аналітиків прогнозують подальше пом’якшення монетарної політики, але одночасно очікують вищу інфляцію та відповідно вищу облікову ставку. Втім, НБУ впевнений у власному прогнозі інфляції, який є нижчим, ніж прогноз учасників ринку, тож має виходити з цього і діяти послідовно. Рішуче, але аргументоване зниження облікової ставки буде позитивно сприйняте учасниками ринку і не похитне довіри до монетарної політики НБУ.
Центральні банки багатьох країн перейшли до кількісного пом’якшення, оскільки їх ключові ставки є близькими до нуля. За таких умов дієвість ключових ставок як інструменту монетарної політики є обмеженою. Натомість в Україні ключова ставка залишається високою, а тому Національний банк має змогу за рахунок її агресивнішого зниження надати стимул, необхідний економіці для проходження карантину та подальшого відновлення економічної активності.
На підтримку цього рішення дані учасники засідання КМП також вказали на позитивні сигнали щодо продовження співпраці з МВФ та отримання фінансової підтримки від інших міжнародних партнерів, зокрема від ЄС та Світового банку.
Один член КМП висловився за зниження облікової ставки на 250 б.п. до 7,5%.
Він підкреслив, що, приймаючи рішення щодо рівня облікової ставки, Національний банк має керуватися майбутньою динамікою інфляції. Прогноз передбачає, що, незважаючи на помірне прискорення в наступних місяцях, інфляція залишатиметься в цільовому діапазоні 5% +/- 1 в.п. і на кінець 2020 року становитиме 6%. Однак, слабший споживчий попит, ніж передбачено прогнозом, може зумовити повільніше повернення інфляції до цільового діапазону. Низька інфляція в Україні та значні дефляційні ризики в світовій економіці дають змогу активніше знижувати ключову ставку.
На думку цього члена КМП, учасники ринку очікують меншого зниження облікової ставки з огляду на досить жорстку, сфокусовану на суттєвих проінфляційних ризиках, монетарну політику НБУ в попередні роки. Наразі макроекономічний контекст інший – інфляційний тиск є низьким, а економіка потребує підтримання. З огляду на це, НБУ має діяти рішуче.
Під час перегляду прогнозної траєкторії облікової ставки позиції членів КМП також не були одностайними, оскільки природньо залежали від очікувань і аргументів щодо зниження облікової ставки у квітні.
Двоє членів КМП, як і раніше, очікували подальшого зниження облікової ставки до 7% до кінця 2020 року.
Троє членів КМП поділяли думку, що у прогнозі доцільно врахувати суттєву невизначеність щодо розвитку подій в Україні та світі й зупинитися на зниженні до 8%.
На думку п’ятьох членів КМП, суттєвіше зниження інфляційного тиску, ніж передбачено прогнозом, створює оперативний простір для більш рішучого зниження ключової ставки. Один із них очікує зниження до 6,5%, інші – до 6% у 2020 році.
Враховуючи очікуване зниження облікової ставки до однознакового рівня, члени КМП також обговорили питання доцільності звуження коридору процентних ставок за операціями постійного доступу банків до інструментів з регулювання ліквідності (кредитів та депозитних сертифікатів овернайт), який на сьогодні становить +/-2 в.п. до облікової ставки. Обираючи ширину такого коридору, центральні банки - таргетери інфляції, балансують між посиленням монетарної трансмісії і підтриманням активності на міжбанківському ринку. Звуження коридору дозволить Національному банку більш ефективно виконувати свою операційну ціль – утримання міжбанківських ставок на рівні, близькому до рівня ключової ставки. Втім, це може мати негативний вплив на обсяги операцій між банками, які надаватимуть перевагу Національному банку як контрагенту. Звуження коридору також послабить ефект від пом’якшення монетарної політики, оскільки міжбанківські ставки тяжіють до нижньої межі коридору.
Зважаючи на ці аргументи, члени КМП дійшли консенсусу залишити діючу ширину операційного коридору без змін та повернутися до розгляду цього питання під час наступних засідань.
Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 8,0% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 23 квітня 2020 року.
Довідково:
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.