Дата засідання: 05 червня 2019 року.
Присутні 8 з 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):
- Смолій Я.В. - Голова Національного банку України,
- Борисенко Р.М. - заступник Голови,
- Сологуб Д.Р. - заступник Голови,
- Чурій О.Є. - заступник Голови,
- Ваврищук В.В. – директор Департаменту фінансової стабільності,
- Ніколайчук С.А. - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
- Половньов Ю.О. - директор Департаменту статистики та звітності,
- Пономаренко С.В. - директор Департаменту відкритих ринків.
Під час дискусії сім членів КМП виступили за необхідність збереження облікової ставки незмінною (17,5%), один член КМП висловився на користь її зниження на 0,5 в.п. до 17%.
Оскільки на засіданні КМП не розглядався новий макроекономічний прогноз, члени КМП під час обговорення сконцентрували свою увагу на аналізі інфляційних ризиків.
Більшість членів КМП відзначила, що проінфляційні ризики посилилися з моменту ухвалення попереднього рішення у квітні. Збереження облікової ставки на поточному рівні дозволить обмежити їхній вплив, сприятиме подальшому уповільненню інфляції до цілі 5%.
Найбільшим внутрішнім ризиком, на думку членів КМП, є подальше розширення споживчого попиту. Про це, зокрема, свідчать дані щодо роздрібного товарообороту, темпи зростання якого зберігаються на високому рівні.
Члени КМП відзначили, що припущення квітневого макропрогнозу НБУ стосовно уповільнення зростання заробітних плат не справджується. Темп зростання реальної заробітної плати зберігається на достатньо високому рівні і може завадити сталому зниженню фундаментального інфляційного тиску.
Також спостерігається стійке збільшення обсягів споживчого кредитування. Попит на споживчі кредити, за інформацією самих банків, перевищує їхні очікування. Частково це пояснюється бажанням населення компенсувати відкладене на час кризи споживання та підтримується зростаючими доходами.
На противагу зазначеному вище, один член КМП висловився на користь зниження облікової ставки на 0,5 в.п. На його думку, реальне значення ставки залишається на достатньо високому рівні, що стимулює розширення поточного рахунку платіжного балансу через вплив на обмінний курс. Водночас вплив інструментів монетарної політики на існуючі проінфляційні чинники є обмеженим.
Обговорюючи можливу динаміку облікової ставки, члени КМП погодилися з тим, що цикл пом’якшення монетарної політики може бути продовжено у разі подальшого зниження фундаментального інфляційного тиску та покращення інфляційних очікувань. Зокрема, для цього є такі передумови:
- сприятлива ситуація на ринку продуктів харчування та зниження світових цін на енергоносії;
- продовження поступового покращення інфляційних очікувань за результатами опитувань;
- суттєве уповільнення зростання грошових переказів українських заробітчан і, відповідно, зниження їхньої ролі у розширенні споживчого попиту;
- ймовірність отримання фінансування від МВФ у цьому році;
- укріплення номінального та реального ефективних обмінних курсів, що створює передумови для зниження фундаментального інфляційного тиску, проте і спричиняє тиск на платіжний баланс.
Водночас окремі члени КМП були налаштовані менш оптимістично щодо швидкого отримання фінансування від МВФ, зокрема через невизначеність з часом формування нового уряду і затримку в підготовці нового державного бюджету. За такого сценарію в умовах пікових виплат за зовнішнім державним боргом восени ймовірним є посилення волатильності на фінансових ринках. Це, зокрема, підтверджується прикладом нещодавньої реакції фінансового ринку на поширення у ЗМІ спекуляцій на тему зовнішнього державного боргу. Актуальними залишаються також і зовнішні ризики, передусім можливість різкого зниження цін на сировинних ринках унаслідок ескалації торгових конфліктів у світі.
Члени КМП по-різному оцінили баланс ризиків, реалізація яких може призвести як до зниження, так і підвищення темпів зростання цін. Це, відповідно, зумовило різні погляди на час і швидкість зниження процентної ставки в цьому році та в середньостроковій перспективі.
Наступне рішення щодо облікової ставки та її траєкторія на майбутнє будуть визначатися на основі нового макроекономічного прогнозу в липні, який враховуватиме нові припущення щодо факторів впливу на інфляцію, наведених вище.
Рішення щодо збереження облікової ставки на рівні 17,5% річних було схвалено Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 06 червня 2019 року.
Довідково
Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики ухвалюються Правлінням НБУ.