Звичайна версія сайту
Перейти до вмісту

Промова в.о. Голови Національного банку Якова Смолія під час прес-брифінгу щодо рішень Правління з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17% річних з 02 березня 2018 року. Четверте поспіль підвищення ключової процентної ставки є доцільним з огляду на відсутність суттєвих ознак послаблення інфляційних ризиків і спрямоване на зниження споживчої інфляції до цільового рівня в середньостроковій перспективі.

Поглянемо на динаміку інфляції на початку року.

У січні споживча інфляція прискорилася до 14,1% у річному вимірі і, відтак, перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в січневому Інфляційному звіті. За попередніми оцінками, високі темпи інфляції збереглися і в лютому.

Це було зумовлено швидшими, ніж очікувалося, темпами зростання цін на продукти харчування. Так, сирі продукти подорожчали на 23,6% у січні в річному вимірі. Зокрема, прискорилося зростання цін на більшість овочів борщового набору, а також вищими за очікування були темпи зростання цін на тепличні овочі, значна частина яких представлена імпортованою продукцією.

Тривало і подальше зростання цін на м’ясо. Попри зниження світових цін на цей продукт, протягом останніх кількох місяців переважав вплив внутрішніх факторів – скорочувалась пропозиція окремих видів м’яса після закінчення свят та зберігалися значні обсяги експорту.

Крім того, до перевищення фактичного рівня інфляції над очікуваним у січні призвело подорожчання палива. Через суттєвіше подорожчання нафти на світових ринках та послаблення гривні у попередні місяці ціни на паливо зросли на 21,8% у січні.

Також суттєво – на 15,2% у річному вимірі – зросли ціни на послуги. Зокрема, відчутно підвищилися тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій, кабельного телебачення та інтернету, а також вартість послуг охорони здоров’я.

Базова інфляція у січні прискорилась до 9,8% у річному вимірі. Це стало результатом дії низки факторів: збільшення виробничих витрат унаслідок подальшого зростання заробітної плати високими темпами, послаблення гривні протягом кількох попередніх місяців та прискорення споживчого попиту.

Проведення Національним банком більш жорсткої монетарної політики з жовтня минулого року протидіяло зростанню інфляційного тиску. Як і очікувалося, підвищення облікової ставки стимулювало зростання процентних ставок за операціями банків та збільшення привабливості гривневих фінансових інструментів. Це, зокрема, сприяло активному притоку іноземного капіталу у державні цінні папери у національній валюті. З початку року обсяг гривневих ОВДП у портфелі нерезидентів зріс більш ніж у два з половиною рази – з 5,1 млрд грн до 13,1 млрд грн.

Варто зазначити, що потоки короткострокового капіталу можуть за певних умов бути досить волатильними і створювати ризики для зовнішньої стійкості економіки. Однак Національний банк оцінює такі ризики як низькі.

  • По-перше, обсяги притоку капіталу нерезидентів є незначними відносно обсягів ОВДП в обігу – лише 1,8%. Тим більше, що за рахунок припливу капіталу Національний банк нарощує міжнародні резерви, тобто подушку безпеки на випадок можливого відтоку капіталу.
  • По-друге, Національний банк дотримується режиму плаваючого обмінного курсу. Даючи обмінному курсу укріпитися в періоди превалювання пропозиції валюти, центральний банк дестимулює саме спекулятивний капітал до інвестування у країну. Адже жодних гарантій щодо підтримки сприятливого для «гарячого капіталу» курсу немає. Це докорінно відрізняється від ситуації з фіксованим валютним курсом.
  • По-третє, наразі притік капіталу відбувається виключно у державні боргові інструменти. Натомість, більшість ризиків, пов’язаних з притоком короткострокового боргового капіталу, виникають через притоки у приватний сектор з наступним перегрівом споживчого попиту.
  • По-четверте, притік відбувається саме у гривневі боргові інструменти, що мінімізує валютні ризики та зовнішню вразливість економіки

Але повернемося до інфляції, а точніше, до одного з важливих її чинників – ситуації на валютному ринку.

Приплив капіталу нерезидентів разом із збільшенням надходжень валютної виручки від експортерів на тлі збереженням сприятливої кон’юнктури на світових ринках позитивно вплинув на пропозицію валюти на міжбанківському ринку. Це зумовило зміцнення обмінного курсу гривні відносно долара США з кінця січня.

Разом із тим, зміцнення курсу гривні до долара США відбулося також на тлі послаблення останнього на світових валютних ринках. Тому, якщо розглядати динаміку курсу гривні до кошика валют – основних торговельних партнерів, вона поки що не створює передумов для більш швидкого зниження інфляції.

Отже, Національний банк вважає актуальним січневий прогноз зниження інфляції до 8,9% у поточному році та її повернення до цільового діапазону в середині наступного року.

Чому ми вирішили підвищити облікову ставку попри те, що наш прогноз без змін?

Причина полягає в тому, що інфляційні ризики, на яких наголошував Національний банк у січні при ухваленні попереднього рішення щодо облікової ставки, все ще є актуальними.

По-перше, залишається високою вразливість економіки України, оскільки продовжує відтерміновуватися отримання чергового траншу за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Навіть з урахуванням вчорашнього рішення Стокгольмського суду на користь НАК "Нафтогаз". Звичайно, виграш Нафтогазу є позитивним фактором для динаміки міжнародних резервів. Але сам по собі він не усуває актуальності відновлення співпраці з МВФ та наполегливості у реформах.

По-друге, інфляційні очікування економічних агентів продовжили бути високими та перевищувати інфляційні цілі Національного банку.

По-третє, зберігаються суттєві темпи зростання споживчого попиту.

Зокрема, про це свідчить продовження зростання роздрібного товарообороту високими темпами в січні на 9,6% у річному вимірі. Значною мірою цьому сприяє підвищення соціальних стандартів – як пенсійних виплат, так і заробітних плат. У січні номінальна середня заробітна плата продовжувала підвищуватися суттєвими темпами – на 28.4%. У тому числі – через підвищення мінімальної заробітної плати на 16,3% з початку цього року. Додатковим фактором є перегляд заробітних плат низкою державних компаній.

Водночас, на тлі посилення інфляційного тиску зростання реальної заробітної плати уповільнилося до 12,3% у річному вимірі. Це ще раз засвідчує необхідність приборкання інфляційних процесів для збереження доходів українців від знецінення.

У попередньому рішенні з монетарної політики Правління Національного банку наголошувало, що за відсутності суттєвих ознак зниження інфляційного тиску в найближчій перспективі, Національний банк може вдатися до подальшого посилення жорсткості монетарної політики для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей.

Відповідно, з огляду на необхідність нівелювати вплив окреслених ризиків та стримати інфляційний тиск, Національний банк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 17% річних.

Якою буде монетарна політика Національного банку в майбутньому?

У результаті, за оцінками Національного банку, після низки підвищень облікової ставки, починаючи з жовтня минулого року, монетарні умови наразі є досить жорсткими, щоб забезпечити зниження інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі, як і передбачалось у січневому Інфляційному звіті.

Однак у разі подальшого посилення фундаментальних інфляційних ризиків, Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки. При цьому наступне рішення з монетарної політики у квітні буде прийматися з урахування нових макроекономічних прогнозів, зокрема щодо інфляції.

Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання. Зокрема, покращення інфляційних очікувань – основний фактор зниження ставок банків за кредитами у середньостроковій перспективі.

Наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 12 квітня цього року.

Дякую за увагу!

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини