Національний банк України (далі – Національний банк) надає інформацію для опрацювання та використання під час підготовки річної фінансової звітності за 2024 рік.
Ураховуючи те, що в Україні продовжено строк дії воєнного стану, суб’єкти господарювання під час складання, подання та оприлюднення фінансової звітності за 2024 рік керуються вимогами Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" (зі змінами).
Водночас звертаємо увагу, що на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни"", який скасовує пільги щодо подання та оприлюднення фінансової звітності та передбачає необхідність подання суб’єктами господарювання фінансової звітності разом з аудиторським звітом за всі звітні періоди, за які не було подано таку фінансову звітність, протягом трьох місяців з дня набрання чинності зазначеним законом.
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання розкривають примітках до фінансової звітності інформацію про вплив наслідків військової агресії російської федерації. Інформація може розкриватися в одній примітці або в кількох примітках із перехресним посиланням щодо фактичного та передбачуваного впливу вторгнення росії в Україну на фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів, а також про ризики та невизначеності, що спричинені цим вторгненням.
Суб’єкти господарювання під час підготовки річної фінансової звітності здійснюють аналіз впливу прийнятих нових міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) / змін до МСФЗ, обов’язкових на звітну дату, та тих, щодо яких дозволено більш раннє застосування, а також розкривають інформацію про їх вплив на облікову політику та показники фінансової звітності, якщо нові / змінені МСФЗ призвели або призведуть до суттєвих змін.
Зазначаємо, що на сьогодні схвалено електронний формат Таксономії UA МСФЗ XBRL 2023 року, який був розроблений за участю учасників проєкту "Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні" (EU-FAAR). Суб’єктам звітування відкрито доступ до електронного файла Таксономії UA МСФЗ XBRL 2023 для подальшого використання під час подання фінансової звітності в електронному форматі за 2023 рік та проміжної фінансової звітності за 2024 рік шляхом оприлюднення його на офіційних сайтах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку та на офіційному сайті Системи фінансової звітності. Наразі в роботі перебуває Таксономія UA МСФЗ XBRL 2024 року. Звертаємо увагу, що Фонд МСФЗ, враховуючи загальноприйняту практику для фінансових компаній, додав до версії Таксономії 2024 додаткові показники щодо розкриття фінансових інструментів.
Із 01 січня 2024 року набрали чинності такі зміни до МСФЗ:
- зміни до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" – "Класифікація зобов’язань як поточні та непоточні";
- зміни до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" – "Непоточні зобов’язання із спеціальними умовами";
- зміни до МСФЗ 16 "Оренда" – "Орендне зобов’язання в операціях продажу та зворотної оренди";
- зміни до МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів” та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" – "Угоди про фінансування постачальника".
Із 01 січня 2025 року є обов’язковими до застосування зміни до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" – "Неможливість обміну", раннє застосування яких дозволено.
Інформацію про зазначені зміни до МСФЗ було надано в листі Національного банку щодо складання фінансової звітності за 2023 рік.
Із 01 січня 2026 року набирають чинності зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти": "Зміни до класифікації та оцінки фінансових інструментів".
Унесені зміни стосуються вимог щодо здійснення розрахунків за фінансовими зобов’язаннями за допомогою системи електронних платежів та оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов’язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Крім того, змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і втрат.
"Щорічні вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку за МСФЗ" ‒ том 11, які набирають чинності для річних періодів, що починаються з 01 січня 2026 року. Раннє застосування дозволено.
Зміни є незначними, проте суб’єктам господарювання необхідно розглянути ступінь впливу, щоб переконатися, чи призводять вони до зміни в обліковій політиці. Ці зміни вносяться до:
МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності". Зокрема внесено зміни до МСФЗ 1 для забезпечення їх відповідності вимогам МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9), додано перехресні посилання для підвищення зрозумілості МСФЗ 1.
Відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання не повинні відображати у своєму першому звіті про фінансовий стан за МСФЗ будь-яких відносин хеджування, які не відповідають критеріям обліку хеджування за МСФЗ 9;
МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".
Зміни стосуються розкриття інформації, пов’язаної з визнанням різниць між ціною операції та справедливою вартістю на дату первісного визнання. Зміни внесені для узгодження формулювання положень Керівництва щодо впровадження МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" з відповідними положеннями МСФЗ 7 та поняттями МСФЗ 9 і МСФЗ 13;
МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".
Зміни стосуються припинення орендарем зобов’язань з оренди відповідно до вимог МСФЗ 9. Також з деяких положень МСФЗ 7 виключено термін "ціна операції" для усунення невідповідностей між МСФЗ 7 та МСФЗ 9, МСФЗ 15;
МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність".
Зміни внесені з метою усунення невідповідності між параграфами МСФЗ 10, щоб уточнити, що відносини, які описані в параграфі Б74, є лише одним із прикладів обставини, за якої потрібно застосовувати судження, щоб визначити, чи діє сторона як фактичний агент чи ні;
МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів".
Зміна полягає в оновленні термінології МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" щодо грошових потоків, пов’язаних з інвестиціями в дочірні, асоційовані та спільні підприємства.
Нові стандарти, що набирають чинності з 01 січня 2027 року
МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності"
Новий стандарт бухгалтерського обліку МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності" (далі – МСФЗ 18) замінює МСБО 1 "Подання фінансової звітності".
МСФЗ 18 встановлює вимоги до подання та розкриття інформації у фінансовій звітності загального призначення (фінансовій звітності) з метою забезпечення надання доречної інформації, яка достовірно відображає активи, зобов’язання, власний капітал, доходи та витрати суб’єкта господарювання. Упровадження МСФЗ 18 не вплине на чистий прибуток суб’єкта господарювання, а лише змінить спосіб подання результатів у звіті про сукупний дохід і в примітках до фінансової звітності.
МСФЗ 18 стандартизує формати подання фінансових результатів, усуваючи розбіжності, які раніше ускладнювали порівняльний аналіз фінансових результатів між різними компаніями, та вводить термін "операційний прибуток" як важливий показник для оцінки операційних результатів. Стандарт вимагає від компаній чітко розподілити доходи та витрати за такими категоріями, як операційна, інвестиційна та фінансова, з урахуванням наявності особливих видів основної діяльності. Новий стандарт визначає та вимагає від суб’єктів господарювання розкривати показники ефективності, визначені керівництвом (управлінські показники ефективності), за якими має бути розкрита інформація про їх узгодження / звірку з найбільш прямо порівнюваними проміжними підсумками фінансових результатів, подання яких вимагається МСФЗ 18, і в складі фінансової звітності будуть підлягати обов’язковому аудиту.
Стандарт також установлює вдосконалені вимоги стосовно агрегування та дезагрегування інформації в основних фінансових звітах та/або примітках.
МСФЗ 18 спрямований на підвищення якості поліпшення якості звітності суб’єктів господарювання, підвищення рівня довіри з боку інвесторів та інших користувачів, узгодженості інформації для здійснення аналізу та порівняння. Суб’єктам господарювання необхідно розпочати вивчення та підготовку до звітування за новим стандартом, насамперед із визначення оцінки впливу, перегляду облікової політики, агрегації даних, адаптації систем і процесів для підготовки фінансової звітності.
МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними громадськості: розкриття інформації". Дозволяється дострокове застосування.
МСФЗ 19 дає змогу спростити процеси звітування для дочірніх компаній, що перебувають у сфері застосування МСФЗ 19, зменшуючи витрати та зберігаючи корисність фінансової звітності для її користувачів.
МСФЗ 19 дає змогу дочірнім компаніям складати лише один комплект звітності для задоволення потреб як материнської компанії, так і потреб власних користувачів фінансової звітності, зменшує вимоги до розкриття інформації дочірніх компаній.
Дочірня компанія має право застосовувати МСФЗ 19, якщо:
- дочірня компанія не є публічно підзвітною / підзвітною громадськості (тобто її боргові зобовʼязання чи інструменти власного капіталу не перебувають в обігу на публічному ринку або в процесі випуску для обігу на публічному ринку) та не є фінансовою установою; і
- проміжна або кінцева материнська компанія складає консолідовану фінансову звітність, яка доступна для публічного використання та відповідає вимогам МСФЗ.
У зв’язку із введенням МСФЗ 19 вносяться зміни до інших стандартів бухгалтерського обліку МСФЗ.
Звіт зі сталого розвитку.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1015-р схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку (далі – Стратегія).
Метою Стратегії є запровадження подання підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства України до законодавства ЄС, сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.
У ЄС питання звітування зі сталого розвитку врегульовано шляхом прийняття Європейським Парламентом і Радою Директиви (ЄС) 2022/2464 від 14 грудня 2022 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС, Директиви 2006/43/ЄС і Директиви 2013/34/ЄС щодо корпоративної звітності із сталого розвитку (далі – Директива (ЄС) 2022/2464) та Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2023/2772, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради щодо стандартів звітності із сталого розвитку. Зокрема, зазначеним Регламентом затверджено Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS), які підприємства повинні використовувати для звітування із сталого розвитку відповідно до статей 19a і 29a оновленої Директиви 2013/34/ЄС.
Також змінені вимоги до аудиту, зокрема в частині надання впевненості / аудиту звітності зі сталого розвитку та окремі вимоги до кваліфікації аудиторів.
Звіт зі сталого розвитку не є фінансовою звітністю, проте він має бути частиною Звіту про управління та подаватися разом із фінансовою звітністю.
Підготовка Звіту про сталий розвиток вимагатиме проведення великого обсягу робіт у частині визначення ризиків, можливостей і впливу, суттєвості впливу, ланцюжка створення вартості, їх оцінки та належної перевірки, тому суб’єктам господарювання необхідно розпочати підготовчу роботу щодо аналізу інформації, розроблення плану впровадження та збору і перевірки інформації, необхідної для складання Звіту про сталий розвиток.