Національний банк 23 квітня 2025 року провів онлайн-зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань. Такі регулярні зустрічі – гарна нагода для ділової спільноти дізнатися про останні рішення та найближчі плани Національного банку, надати регулятору зворотний зв’язок та отримати відповіді на нагальні питання.
“Ми щиро вдячні бізнесу за готовність до співпраці. Наші опитування – це не просто статистика, а пульс економіки, один з інструментів, які допомагають Україні вистояти, адаптуватись і планувати майбутнє. Вони надають нам розуміння очікувань та планів підприємств, їх реакції на зміни в державній політиці, наявні обмеження та ризики бізнесу. Це дає змогу краще прогнозувати макроекономічну динаміку та ухвалювати помірковані рішення, які знижують рівень непередбачуваності для економічних агентів навіть в умовах тривалої повномасштабної війни та посилення турбулентності на світових фінансових ринках“, – зазначив директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов у вітальному слові до учасників зустрічі.
Захід зібрав 102 представники 100 підприємств усіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України. Його програма традиційно охопила широке коло питань, зокрема огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, валютно-курсову політику та поступ валютної лібералізації.
Огляд економічної ситуації та макропрогноз
Інфляція в Україні очікувано зростала упродовж І кварталу 2025 року (до 14,6% у річному вимірі в березні). Така динаміка зумовлювалася залишковими ефектами гірших торішніх врожаїв, подальшим підвищенням цін на підакцизну продукцію, а також впливом фундаментальних чинників, зокрема збільшенням витрат підприємств на енергозабезпечення та оплату праці, а також стійким споживчим попитом.
Водночас інфляційний імпульс поступово слабшає, а влітку інфляція почне знижуватися. Так, очікуване збільшення врожаїв сприятиме зниженню продовольчої інфляції, а фундаментальний інфляційний тиск поступово вщухатиме під впливом поліпшення ситуації з постачанням електроенергії, помірнішого тиску з боку ринку праці та заходів монетарної політики НБУ. У результаті інфляція наприкінці 2025 року знизиться до однознакового рівня, а у 2026 році – до цілі 5%.
Відновлення економіки триватиме, але залишається обмеженим з огляду на наслідки війни та торговельні протистояння у світі. Очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. Цьому, зокрема, сприятимуть збільшення врожаїв та зменшення дефіциту електроенергії. Це разом із значними оборонним замовленнями підтримає промисловість. У 2026 та 2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7%-3,9% передусім завдяки збільшенню інвестицій у відбудову, відновленню виробництва та стійкому споживчому попиту.
Ділові очікування бізнесу упродовж І кварталу поліпшувалися: індекс очікувань ділової активності (ІОДА) вперше за 11 місяців перейшов у додатну площину в березні. Драйверами позитивного впливу на очікування підприємств були, зокрема, стійкий споживчий попит, нарощення виробництва, переважно стабільна енергетична ситуація, сезонний фактор.
Посилення торговельних протистоянь у світі матиме для України обмежений ефект, натомість створюватиме певні додаткові можливості. З одного боку, це стримуватиме економіки окремих країн – торговельних партнерів України, зокрема ЄС та Китаю. З іншого, послаблення попиту в умовах торговельного протистояння тиснутиме на світові ціни на енергоносії в бік зниження, що є позитивом для України.
Комплексне висвітлення макропрогнозу міститься в Інфляційному звіті за квітень 2025 року.
Монетарна політика
Національний банк у квітні залишив облікову ставку незмінною на рівні 15,5%. Таке рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до цілі.
Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на поточному рівні упродовж наступних місяців і повернення до циклу пом’якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні.
Водночас, ураховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, Національний банк гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань. У разі посилення відповідних ризиків НБУ може утримувати облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається прогнозом, а також буде готовий ужити додаткових заходів, щоб побороти інфляцію та привести її до цілі 5% на горизонті політики.
Пом’якшення валютних обмежень
Валютна лібералізація дала змогу відчутно поліпшити умови ведення бізнесу в Україні, що неодноразово підтверджували представники українських підприємств та бізнес-асоціацій. Так, за період із запровадження у травні 2024 року найбільшого пакета валютної лібералізації 337 компаній скористалися можливістю сплачувати відсотки за "старими" зовнішніми позиками та 579 компаній – можливістю репатріювати "нові" дивіденди.
Водночас вжиті заходи з валютної лібералізації не мали визначального впливу на валютний ринок – частка транскордонних переказів, які пов’язані із заходами валютної лібералізації, і надалі становить 4-7% від загального обсягу переказів, разом з тим майже половина з цих коштів – власна валюта підприємств.
Завдяки валютній лібералізації зросла економічна активність та створено умови для залучення інвестицій: за період із травня 2024 року в Україну надійшло $0,2 млрд нових інвестицій для участі в капіталі, а українські компанії залучили $0,6 млрд зовнішніх позик від нерезидентів.
Питання пом’якшення валютних обмежень залишається у фокусі уваги НБУ. Національний банк планує поєднати продовження валютної лібералізації та створення стимулів для припливу нового капіталу в економіку України в межах концепції стимулюючої лібералізації. Підходи до неї наразі розробляються.
НБУ зберігає зважений підхід до пом’якшення валютних обмежень, щоб уникнути ризиків для макроекономічної та фінансової стабільності. Подальші кроки визначатимуться економічними передумовами та балансом ризиків.
Національний банк продовжить рух Дорожньою картою валютної лібералізації відповідно до визначеної в ній етапності та за наявності належних передумов. Також братимуться до уваги нагальні потреби бізнесу, які, зокрема, пролунали під час зустрічі.
Перспективи переходу на євро як курсоутворюючу валюту
Курсоутворюючою валютою наразі є долар США. Національний банк визначає офіційний курс долара США на основі торгів на міжбанківському валютному ринку. Курс гривні до інших валют визначається з урахуванням того, як змінився курс долара до цих валют.
Операції з доларом США значно превалюють в усіх сегментах валютного ринку. Частка операцій в євро хоч і зростає в більшості сегментах, але лише маржинально.
З огляду на євроінтеграційний курс України посилення ролі ЄС у забезпеченні обороноздатності нашої країни, збільшення волатильності на світових ринках та ймовірність фрагментації міжнародної торгівлі Національний банк почав вивчати та напрацьовувати можливі підходи до формування передумов для майбутнього переходу до євро як основної курсоутворюючої валюти. Ця робота має комплексний характер та потребує якісної різносторонньої підготовки.
Під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку “Щомісячні опитування підприємств”. Завантажити його можна на Google Play та Apple Store. Національний банк і надалі проводитиме регулярні зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.