Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 8% річних.
В умовах суттєвішого посилення фундаментального інфляційного тиску такий крок є необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.
Якою була цінова динаміка з часу попереднього засідання з монетарної політики?
Інфляція очікувано перебувала за верхньою межею цільового діапазону 5% ± 1 в. п.. У червні темпи зростання споживчих цін у річному вимірі залишилися на рівні попереднього місяця – 9,5%. Водночас інфляція продовжила відхилятися від цільового діапазону суттєвіше, ніж передбачалося у квітневому макпропрогнозі Національного банку.
З одного боку, стрімкіше підвищення інфляції зумовлювали тимчасові чинники – зростання світових цін на продовольство та енергоресурси.
З іншого боку, посилився фундаментальний інфляційний тиск. Так, базова інфляція в червні зросла до 7,3% р/р та помітно перевищила квітневий прогноз.
Інфляційний тиск певною мірою стримувався сприятливою ситуацією на валютному ринку та відносно стабільними інфляційними очікуваннями.
Що буде з цінами надалі?
Після досягнення піку восени цього року інфляція почне сповільнюватися.
Цьому сприятиме низка факторів:
- вичерпання ефекту низької бази порівняння;
- надходження на ринки нового врожаю;
- коригування глобальних цін на енергоносії;
- ефект від посилення монетарної політики Національного банку, зокрема від підвищення облікової ставки, згортання антикризових монетарних заходів та оптимізація операційного дизайну монетарної політики.
У результаті інфляція знизиться наприкінці поточного року і в другому півріччі наступного року повернеться до цілі 5% і надалі перебуватиме в цьому діапазоні.
Що очікує на українську економіку загалом?
Національний банк зберіг прогноз зростання реального ВВП у 2021 році на рівні 3,8%. Посилення споживчого попиту, сприятливі умови зовнішньої торгівлі та високі врожаї компенсують втрати економіки України, пов'язані з посиленням карантину взимку та навесні, гіршими погодними умовами та пізнішим початком жнив.
У 2022 – 2023 роках економіка зростатиме на близько 4% щороку. Цьому сприятимуть:
високе приватне споживання,
значний попит на товари українського експорту,
пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств.
Очікується, що поточний рахунок платіжного балансу в 2021 році буде зведено з дефіцитом 0,4% ВВП через зростання внутрішнього попиту, відновлення закордонного туризму та вищі обсяги виплат дивідендів. Ці чинники будуть лише частково компенсовані сприятливими умовами торгівлі та рекордним урожаєм зернових.
У наступні два роки дефіцит поточного рахунку значно розшириться внаслідок подальшого зростання внутрішнього попиту на тлі гірших умов торгівлі.
Від чого залежить, чи справдиться окреслений макропрогноз?
Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.
Ми очікуємо на прогрес у перемовинах України з МВФ. Тривале гальмування у виконанні угоди про співпрацю з МВФ створює ризики для фінансування дефіциту державного бюджету, передусім у наступні роки. Це також може призвести до погіршення інфляційних та курсових очікувань, що змусить центробанк проводити жорсткішу монетарну політику.
Натомість виконання програми співпраці з МВФ дасть змогу залучити передбачений обсяг офіційного фінансування та здешевити інші залучення на зовнішньому та внутрішньому ринках. Це підвищить спроможність України утримувати міжнародні резерви на рівні 29–31 млрд дол. США у 2021–2023 роках.
Ключовими ризиками для макропрогнозу є посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.
З одного боку, нові варіанти коронавірусу, зокрема "Дельта", швидко поширюються світом та можуть завдати нових втрат українській економіці.
З іншого боку, зростає ймовірність тривалішого й суттєвішого інфляційного сплеску в світі під впливом значних фіскальних та монетарних стимулів, що створює ризики посилення проінфляційного тиску в середині країни та прискорення переходу провідних центральних банків до жорсткішої монетарної політики. Це може знизити інтерес інвесторів до країн Emerging Markets, до яких належить і Україна.
Актуальними також є й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема ескалація військового конфлікту з Росією та різке погіршення умов торгівлі.
Беручи до уваги вищезазначений комплекс обставин, ми вирішили підвищити облікову ставку 8% та посилити монетарну політику низкою додаткових заходів:
- по-перше, ми продовжимо планове згортання антикризових заходів;
- по-друге, з 23 липня встановимо вартість кредитів рефінансування на рівні "облікова ставка + 1 в.п." за умови проведення кількісного тендера та не нижче цього рівня – для процентного тендера з довгострокового рефінансування;
- по-третє, з 1 серпня зменшимо планові обсяги щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 20 млн дол. США до 5 млн дол. США.
Якою буде монетарна політика НБУ надалі?
Наш прогноз передбачає підвищення облікової ставки до 8,5% та утримання її на цьому рівні до ІІ кварталу 2022 року. Цього має бути достатньо для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році.
Водночас у разі реалізації додаткових проінфляційних ризиків ми готові й надалі застосовувати монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі 5%.
Дякую за увагу!