Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 17,5% річних.
Це необхідно для убезпечення від інфляційних ризиків, які посилилися з моменту ухвалення попереднього рішення у квітні, та досягнення цілі 5% у наступному році.
Погляньмо на останні тенденції
Два останні місяці поспіль споживча інфляція перевищувала прогноз Національного банку. У квітні вона становила 8,8% у річному вимірі і у травні, за оцінками НБУ, продовжила прискорюватися. Утім, таке прискорення зумовлене насамперед тимчасовими чинниками. Серед них – зростання цін на окремі види овочів та паливо. У другій половині року вплив цих чинників нівелюється через надходження у продаж овочів нового врожаю, а також здешевлення енергоресурсів на світовому ринку.
Фундаментальний інфляційний тиск і надалі поступово знижувався. Про це свідчить уповільнення базової інфляції з початку року відповідно до нашого прогнозу. Також поволі покращувалися інфляційні очікування.
Водночас внутрішній попит продовжував стрімко розширюватися. Ми бачимо це з високих темпів зростання заробітних плат, роздрібного товарообороту, будівництва та промисловості останнім часом. Зокрема, у квітні середня заробітна плата була на 21% вища, ніж того ж місяця рік тому. А оборот роздрібної торгівлі попередні місяці демонстрував приріст близько 9% в річному вимірі.
Також упродовж останніх тижнів посилилась волатильність на фінансових ринках. Хоча загалом з початку року курс гривні зміцнився на 3%, за підсумками травня він девальвував на 1,4%. Це відбулося під впливом декількох чинників.
- По-перше, в інформаційному просторі активно поширювалися спекуляції на тему зовнішнього державного боргу.
- По-друге, було відкладено обговорення подальшої фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду до моменту формування нового уряду.
- По-третє, ми і надалі бачимо, як виносяться судові рішення і подаються судові позови, які ставлять під сумнів послідовну політику Національного банку із забезпечення стабільної, прозорої та ефективної банківської системи. Такі судові ухвали та позови посилюють загрози для фінансової стабільності.
Усі ці події не могли залишитися поза увагою учасників фінансових ринків, і підвищена волатильність на них – це їхня реакція.
Якою ж буде динаміка інфляції надалі?
Оприлюднений у квітні макроекономічний прогноз НБУ передбачав поступове уповільнення інфляції до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року. Основним припущенням цього прогнозу була подальша реалізація Україною своїх зобов’язань за програмою співпраці з МВФ.
Однак на сьогодні обговорення подальшої фінансової підтримки з боку МВФ та пов'язаного фінансування відкладено до формування нового уряду. Це посилює вразливість економіки України та може зумовити збільшення волатильності фінансових ринків.
Також нашу увагу привернуло розширення внутрішнього попиту. Це може стримувати подальше послаблення фундаментального інфляційного тиску.
Вагомою залишається й решта ризиків – як зовнішніх, так і внутрішніх, на які ми звертали увагу під час попереднього рішення з монетарної політики. Зокрема, в країні зберігається невизначеність, яку традиційно зумовлює період виборів.
З-поміж зовнішніх ризиків не втратили актуальності такі:
- рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках;
- збереження геополітичної напруги, зокрема через торговельні конфлікти;
- невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу;
- перебіг військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.
Отже, якою буде монетарна політика в подальшому?
Наприкінці квітня ми оголосили про початок циклу зниження облікової ставки. Сьогодні ми, як і раніше, припускаємо, що цей цикл може продовжитися.
Але – лише за умови послаблення інфляційних ризиків та стійкого покращення інфляційних очікувань.
Можливий вплив на майбутню цінову динаміку з боку стійкого зростання споживчого попиту, посилення волатильності на фінансових ринках та інших факторів будуть враховані в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ у липні. Тоді ж ми розповімо і про необхідні для їх нівелювання заходи монетарної політики.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням сьогоднішнього рішення, буде оприлюднено 17 червня.
Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 18 липня цього року.
Дякую за увагу!