Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,0% річних з 19 липня 2019 року.
Ми продовжуємо цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачимо тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5%.
Що відбувалося з цінами з часу попереднього засідання з монетарної політики?
У червні інфляція в річному вимірі становила 9,0%. Таким чином, вона наблизилася до траєкторії нашого квітневого прогнозу після відхилення у попередні місяці під дією тимчасових факторів.
Базова інфляція упродовж другого кварталу дещо уповільнилася і також була близькою до прогнозу.
Фундаментальний інфляційний тиск стримувала насамперед жорстка монетарна політика. Зокрема – через зміцнення обмінного курсу гривні та поліпшення очікувань населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків. Водночас показники інфляції залишалися порівняно високими. На ціни тиснули такі фактори як стійкий споживчий попит, зростання виробничих витрат і подальше підвищення адміністративно регульованих цін.
Якою буде динаміка інфляції надалі?
Як і раніше, ми прогнозуємо, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець цього року, а на початку наступного повернеться до цільового діапазону та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року.
Уповільнення інфляції і далі будуть зумовлювати достатньо жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки, її реальне значення залишиться високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань. Високі реальні процентні ставки будуть сприяти інвестиційній привабливості гривневих фінансових інструментів та, відповідно, підтримці обмінного курсу гривні. Крім того, така монетарна політика буде обмежувати тиск з боку споживчого попиту.
Також уповільненню інфляції будуть сприяти:
- виважена фіскальна політика;
- повільніше зростання заробітних плат;
- відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках;
- значна пропозиція вітчизняних та іноземних продовольчих товарів.
Національний банк також здійснив регулярне оновлення інших макроекономічних прогнозів
У зв’язку зі стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та збільшенням врожаю зернових ми переглянули прогноз зростання економіки у цьому році з 2,5% до 3%, а в наступному – з 2,9% до 3,2%.
Основним драйвером економічного зростання в наступні роки залишатиметься внутрішній попит. Приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Також вагому підтримку економіці надаватимуть інвестиції в основний капітал, що продовжать зростати високими темпами.
Стримуючими факторами для економічного зростання будуть слабка економічна активність у світі, а також скорочення з 2020 року обсягів транзиту природнього газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.
Дефіцит поточного рахунку у 2019-2021 роках буде залишатися в прийнятних межах
У поточному році він звузиться до 2,6% ВВП завдяки високому врожаю зернових, зниженню цін на енергоносії, а також скороченню обсягів репатріації дивідендів. У 2020-2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться. Це відбудеться внаслідок як скорочення обсягів транзиту газу, так і погіршення умов торгівлі та збільшення споживчого та інвестиційного імпорту.
Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом
Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу, а також підтримувати інтерес інвесторів до українських активів. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати значні виплати за зовнішнім державним боргом. Також це дозволить приватному сектору залучати іноземні інвестиції.
У результаті, обсяг міжнародних резервів зросте до 23 млрд дол. США у 2021 році.
Головним внутрішнім ризиком для окресленого сценарію є подальше посилення загроз для макрофінансової стабільності
Затримка у проведенні ключових реформ або кроки з нівелювання попередніх досягнень, зокрема через судові та законодавчі рішення, можуть суттєво посилити вразливість економіки України та стати на заваді продовженню співпраці з МВФ. Це може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах високого боргового навантаження в наступні роки.
Також актуальними залишаються такі ризики:
- припинення транзиту газу з Росії територією України з початку 2020 року;
- посилення торговельних війн та наростання геополітичних конфліктів;
- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та баланс ризиків для нього Правління Національного банку ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 17,0%.
Також ми ухвалили рішення відсьогодні почати оприлюднювати прогноз процентної ставки в рамках щоквартального перегляду макроекономічного прогнозу.
Публікація прогнозу процентної ставки є частиною еволюційного процесу посилення прозорості монетарної політики для центральних банків-таргетерів інфляції.
Ми розраховуємо, що публікація прогнозу ставки поліпшить зрозумілість та передбачуваність нашої монетарної політики для усіх стейкхолдерів. Ця інформація буде корисною для бізнесу, аналітиків, інвесторів, домогосподарств. Вона може знадобитись під час прийняття інвестиційних рішень, розробки планів з розвитку бізнесу, схвалення рішень щодо заощаджень тощо.
Прогноз ставки формуватиме очікування учасників фінансових ринків. Це дасть змогу Національному банку посилити вплив облікової ставки на вартість фінансових ресурсів і згодом – на інфляцію. Отже, від публікації прогнозу ставки виграють усі.
Правління наголошує, що прогноз не є зобов'язанням Національного банку, а тому фактична облікова ставка може відхилятися від прогнозу в разі зміни макроекономічних умов.
Якою ми наразі бачимо подальшу монетарну політику?
Базовий сценарій, який ми демонструємо сьогодні, передбачає зниження облікової ставки до 8% впродовж наступних років за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Це стає можливим завдяки багаторічній послідовній системній політиці реформованого Національного банку, яка забезпечила зниження інфляції до однознакового рівня і продовжить бути основним рушієм її сповільнення в подальшому.
Найбільш стрімке зниження ставки очікується протягом 2020 року разом з поверненням інфляції до цільового діапазону та покращенням інфляційних очікувань.
Реалізація низки проінфляційних ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження, зумовить повільніше зниження процентної ставки до 8%.
Водночас збільшення попиту нерезидентів на гривневі державні облігації та відповідне зміцнення гривні можуть створити можливості для швидшого зниження облікової ставки порівняно з базовим сценарієм.
Як завжди, ви зможете ознайомитися з новим детальним макроекономічним прогнозом в Інфляційному звіті, який буде опублікований 25 липня.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням сьогоднішнього рішення, буде оприлюднено 29 липня.
Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 5 вересня цього року.
Дякую за увагу!