Доброго дня, шановні колеги! Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 9% річних.
Воно спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі Національного банку 5%.
Якою була динаміка цін із попереднього засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики?
У жовтні темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 10,9% у річному вимірі. За оцінками Національного банку, в листопаді інфляція також знижувалася.
Низхідна динаміка зумовлювалася:
- вичерпанням низької бази порівняння минулого року;
- кращими врожаями в поточному році;
- адміністративними рішеннями щодо тарифів житлово-комунального господарства;
- зміцненням обмінного курсу гривні в попередні місяці;
- впливом попередніх рішень Національного банку з посилення монетарної політики.
Водночас зниження інфляції було дещо повільнішим, ніж передбачалося нашим жовтневим прогнозом. Стрімкіше уповільнення стримували:
- посилення тиску на ціни все ширшого переліку товарів та послуг споживчого набору через вторинні ефекти від подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв;
- зростання витрат бізнесу на логістику та оплату праці;
- збереження стійкого внутрішнього споживчого попиту, попри незначне погіршення споживчих настроїв і карантинні обмеження.
Реалізувалися також додаткові проінфляційні ризики.
По-перше, посилення геополітичної напруги негативно позначається на вартості українських активів та ситуації на валютному ринку.
По-друге, світові ціни на газ і продовольство перевищують очікувані нами рівні та, ймовірно, залишатимуться вищими найближчими місяцями.
По-третє, прискорення глобальної інфляції спонукає провідні центробанки до швидшого посилення монетарної політики, що, зі свого боку, знижує інтерес інвесторів до активів країн із ринками, що розвиваються (серед яких і Україна).
До того ж, центральні банки в країнах із ринками, що розвиваються, також активно підвищують свої ставки. Наприклад, вчора центральний банк Бразилії підвищив ставку на 150 б.п. до 9,25% річних. Тобто між ринками, що розвиваються, ще й посилюється і конкуренція за іноземний капітал.
Як змінюватимуться ціни надалі?
Інфляція продовжить поступово знижуватися наприкінці цього року та впродовж усього 2022 року.
Рекордні цьогорічні врожаї та корекція світових цін сприятимуть сповільненню продовольчої інфляції. Навесні наступного року після завершення опалювального сезону також очікується зниження цін на газ у Європі. Це сприятиме й зниженню собівартості виробництва товарів і послуг в Україні.
Фундаментальний інфляційний тиск також поступово послаблюватиметься. Цьому сприятимуть очікуване сповільнення темпів зростання зарплат у наступному році та подальші ефекти від посилення монетарної політики Національним банком.
На що ми ще зважали, ухвалюючи сьогоднішнє рішення?
Одним із основних чинників зниження невизначеності є затвердження Радою директорів МВФ першого перегляду програми stand-by з Україною та її продовження до червня 2022 року. Цей фактор дав змогу частково нівелювати вплив посилення геополітичних ризиків на фінансові ринки. Для зниження вразливості економіки України до цих та інших ризиків країні надзвичайно важливо продовжувати структурні реформи, передбачені програмою stand-by, та зберігати партнерські відносини з нашими офіційними кредиторами.
Ключовими ризиками для економіки є ескалація військового конфлікту Росією та довший, ніж очікувалося, ціновий сплеск у світі
Зокрема, суттєва невизначеність стосовно ескалації військового конфлікту може бути чинником погіршення очікувань та позначатися у відтермінуванні інвестиційних рішень, що стримуватиме відновлення економіки.
Пов’язаним геополітичним ризиком є довше, ніж передбачалося прогнозом, збереження високих цін на газ. Актуальним також лишається ризик подальшого подорожчання продовольства у світі. Ці чинники через вторинні ефекти можуть зумовити охоплення інфляцією дедалі ширшого спектру товарів та послуг.
Триваліший сплеск інфляції в світі, особливо в країнах Центрально-Східної Європи, також може створювати тиск на внутрішні ціни в Україні. Швидша, ніж очікувалося, реакція монетарної політики провідних центральних банків генерує ризики відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються.
Економічні наслідки від поширення нових варіантів коронавірусу створюють значну область невизначеності. Втім, імовірніше, що вони матимуть стагфляційний характер для глобальної економіки, пов’язаний із логістичними та виробничими проблемами.
Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та облікової ставки як зміщений вгору.
Якою буде монетарна політика Національного банку надалі?
У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищувати ключову ставку на найближчих засіданнях Правління з питань монетарної політики.
Дякую за увагу!