Індекс фінансового стресу (ІФС) – індикатор, що відображає рівень напруги у фінансовому секторі України. ІФС набуває значень від 0 до 1, де 0 – повна відсутність напруги та 1 – найвищий рівень стресу. ІФС демонструє виключно поточний стан справ, але не вказує на майбутні ризики.

Індекс фінансового стресу дає змогу:

• виміряти рівень стресу фінансової системи;
• оцінити глибину і тривалість періоду нестабільності фінансових ринків, а також порівняти його з рівнем стресу в минулі кризи;
• оцінити (разом із іншими показниками) ефективність антикризових заходів;
• визначити характер потрясінь фінансової системи та її окремих складових – системний чи епізодичний.

На графіку зображені ключові події, що впливали на фінансовий ринок України. Зокрема, невдовзі після банкрутства Lehman Brothers зафіксовано пікове значення ІФС. Наступне стрімке зростання ІФС під час кризи 2014-2015 років хоча й нижче рівнем, але значно триваліше за часом.

Лише після початку переговорів про реструктуризацію державного боргу у 2015 році рівень стресу почав суттєво зменшуватися. Після оголошення карантину в березні 2020 року індекс тимчасово зростав, проте вже на початку червня знизився до рівня, що спостерігався до початку пандемії COVID-19.

Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році спричинило різке підвищення значення індексу. Зростали всі його складові, що свідчить про системний характер стресу для фінансового сектору. Спершу високі значення ІФС визначалися зростанням дохідностей на ринку цінних паперів, волатильністю курсу на готівковому валютному ринку, високим рівнем валютних інтервенцій та рефінансування банків Національним банком для підтримання їхньої ліквідності.

Порівняно низьким залишався лише рівень субіндексу поведінки домогосподарств завдяки тому, що збереглася довіра населення до банківської системи і не було відпливу вкладів, що стримало зростання загального індексу. Згодом значення більшості субіндексів зменшилися. Проте вже в липні в очікуванні реструктуризації державного боргу дохідність державних та корпоративних цінних паперів стрімко зросла. Ставки за депозитами населення також зростали, волатильність на готівковому валютному ринку зберігалася. Відтак ІФС підвищився до березневого рівня.

Після успішної реструктуризації боргу і тимчасового зниження індексу, новим шоком для системи стали атаки на енергетичну інфраструктуру. Миттєво зросли банківський та валютний субіндекси оскільки посилились коливання готівкового курсу валюти. Високі значення декількох індексів посилили рівень стресу. Проте, вже з початком листопада, коли економіка пристосувалась до нових атак, ІФС почав знижуватися.

У 2023 році волатильність на високих рівнях ІФС зберігалась, а головною причиною зростання був одночасний рух одразу декількох субіндексів.  Поступово зростав субіндекс поведінки домогосподарств передусім через підвищення відсоткових ставок за гривневими депозитами. Це підвищення ставок не пов’язане з відпливами вкладень, тож не свідчить про додатковий тиск на ліквідність. Однак воно відображає жорсткіші монетарні умови, що посилює виклики для фінансової системи. Банківський субіндекс також зріс унаслідок певного зниження показників ліквідності, проте він залишався найнижчим з усіх компонентів ІФС. Субіндекс державних цінних паперів досі перебував на високих рівнях з огляду на значну дохідність суверенних єврооблігацій. Водночас зниження спреду між офіційним і готівковим курсами валют та зменшення обсягів валютних інтервенцій НБУ привело до поступового скорочення валютного субіндексу.