Питання |
Відповідь
|
Чи правильно ми розуміємо, що страхові компанії не зобов’язані встановлювати приналежність клієнтів до публічно значущих осіб, у випадку, якщо ділові відносини з клієнтом встановлюються на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень?
|
Так правильно, оскільки в цьому випадку не здійснюється належна перевірка клієнта, а вимоги щодо встановлення приналежності клієнта публічно значущих осіб є додатковими заходами до заходів з належної перевірки.
|
Яким чином має бути здійснена належна перевірка клієнтів, ділові відносини з якими встановлені в період з 28.04.2020 по 29.07.2020, якщо у зазначений період діяли норми Закону № 361-IX та Розпорядження № 25 при цьому відбувалася зміна регулятора? Якщо за такими клієнтами ідентифікація та верифікація відбувалася у порядку, передбаченому нормами Розпорядження № 25 чи є це порушеннями?
|
З 28.04.2020 по 29.07.2020 належна перевірка таких клієнтів мала здійснюватися у відповідності до вимог Закону № 361-IX, розпорядження Нацкомфінпослуг № 25 діяло у частині, що не суперечить вимогам Закону № 361-IX.
|
Прохання уточнити, чи будуть надані Регулятором рекомендації (список) надійних джерел?
|
Приклади надійних джерел містяться в різних додатках Положення № 107 в залежності від різних вимог (наприклад, КБВ, РЕР)
|
Немає надійних джерел для виявлення PEPs. Інформація на сайті pep.org.ua часто містить тільки посаду та ПІБ. Пропозиція – розробити державний сайт з достовірними та повними ідентифікаційними даними по PEPs
|
Створення єдиної державної бази PEP не відповідає міжнародним стандартам. Згідно вимог міжнародних стандартів СПФМ не має використовувати єдине джерело інформації для встановлення належності клієнта до категорії РЕР
|
Прохання уточнити, якщо мова йде про фінансовий лізинг, та відсутні підстави для високого/середнього ризику, чи вправі СПФМ-лізингодавець встановити клієнту низький ризик? Чи низький ризик встановлюється лише щодо оплати комунальних послуг, іншої звичайної діяльності населення?
|
Так, за відсутності підстав для високого/середнього ризику СПФМ – лізингодавець має право встановити клієнту низький ризик за умови відсутності підстав, що призводять до підвищеного ризику клієнту та відсутні підозри.
|
Додаток 1 п. 5: За якими критеріями оцінювати маcштаб діяльності клієнта – юр. особ, ФОП, траста відповідно до вимог зазначеного пункту?
|
Масштаб діяльності суб’єкта господарювання може визначається розміром, який оцінюється за різними показниками (наприклад, кількість працівників, кількість відділень, клієнтів, обіг коштів, частка на ринку тощо). Для порівняння: клієнт володіє невеличким кафе або розгалуженою мережею ресторанів
|
Якими джерелами та ресурсами може користуватися СПФМ для належної перевірки іноземної фінансової установи? (Закон 361-IX, ст. 11, ч. 12). Наразі встановити, чи були застосовані до іноземної фінансової установи заходи впливу (крім як шляхом опитування) немає можливості.
|
Мова йде про встановлення кореспондентських відносин. Визначення кореспондентських відносин наведено в Розділі І стаття 1 частина 1 п..32 Закону № 361-IX)
Одночасно при укладенні угод з іноземними кореспондентами необхідно зрозуміти, які заходи здійснює іноземна установа у сфері ПВК/ФТ шляхом проведення опитування та отримання інформації з інших відкритих джерел.
|
Додаток 2, п. 4 частини 13: Хто має отримати е-паспорти – установа як СПФМ чи клієнт під час верифікації? Враховуючи, що е-паспорт для виїзду за кордон може бути застосований як ідентифікаційний документ – чи може вважатися ідентифікаційним документом паспорт для виїзду за кордон у вигляді паперової книжечки?
|
Під час верифікації клієнта установа отримує е-паспорт, завірений кваліфікованою електронною печаткою Державного підприємства “ДІЯ” з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу (п.30 Додатку 2 до Положення № 107).
Паспорт для виїзду за кордон у вигляді паперової книжечки також є документом, що посвідчує особу та може бути використаний для отримання ідентифікаційних даних клієнта.
|
Додаток 2 п. 30 Положення № 107:
В яких випадках може бути застосований п. 30, якщо згідно з п. 12 Додатку 2 установа може здійснити верифікацію лише шляхом особистої присутності клієнта або шляхом відеоверифікації? П.1 та 2 частини 30 визначають послідовний алгоритм дій установи чи перелічують способи?
|
п.30 Додатку 2 до Положення № 107 містить додаткові способи верифікацію клієнта, що надаються можливість проводити верифікацію клієнта через дистанційні канали зв’язку. Такими альтернативними способами є:
1) за допомогою Системи BankID НБУ;
2) шляхом отримання електронної копії ідентифікаційного документа, в установленому порядку.
|
Додаток 2 п. 30, враховуючи визначення терміну метод розпізнавання реальності особи (liveness detection method) (п. 5 підпункт 18 Положення № 107): Метод розпізнавання реальності, у світовій практиці, застосовується у вигляді відеофіксації. Лише при відеофіксації цей метод надає змогу однозначно розпізнати реальність особи клієнта. Тому виникає питання чи це дійсно liveness detection method, або лише здійснення фотографування особи? Якщо мався на увазі метод з відеофіксацією – то необхідно вносити зміни та накладати КЕП на відеофайл. Або визначати, що накладається КЕП на стоп-кадр відеофайлу. Просимо пояснити детально як працює цей метод, наскільки він захищений. Чи планує НБУ здійснювати візуальні презентації всіх передбачених методів з описом? Чи планує НБУ встановити технічні вимоги до методу розпізнавання реальності особи?
|
Відповідно до Положення № 107 метод розпізнавання реальності особи (liveness detection method) - метод фотофіксації особи в режимі реального часу із використанням алгоритмів, що дають змогу відрізнити реальну людину від репродукції у будь-якому вигляді її зовнішності (наприклад, цифрова репродукція, грим, маска).
Звертаємо увагу на те, що фотофіксація з використанням методу розпізнавання реальності особи може використовуватися під час здійснення верифікації клієнта – фізичної особи шляхом отримання електронної копії ідентифікаційного документа (підпункт 2 пункту 30 додатка 2 до Положення № 107) або у разі застосування одного зі способів верифікації (однієї зі спрощених моделей), передбачених підпунктами 3, 4 пункту 31 додатка 2 до Положення № 107.
При цьому, фотофіксація особи із використанням методу розпізнавання реальності особи у випадках, передбачених Положенням № 107, здійснюється саме установою.
Нормами Положення № 107 не встановлені технічні вимоги щодо використання методу розпізнавання реальності особи. Установа має право самостійно приймати рішення щодо вибору постачальника та/або відповідної технології.
Разом з цим звертаємо увагу, що до ухвалення рішення про придбання програмного продукту з розпізнавання реальності особи установа має впевнитися в його високому рівні надійності та спроможності відрізнити реальну людину від друкованої або цифрової фотографії, відеозапису, маски тощо.
|
Додаток 2 п. 32: Як визначати зменшення активів клієнта під час надання кредитів – установа або надає власні кошти або отримує кошти клієнта в погашення раніше наданих кредитів, які з цих коштів відносяться до поняття «зменшення активів»? Чи значить, що погашення клієнтом раніше отриманих кредитів – це зменшення його активів?
|
Мова йде про спрощені моделі верифікації клієнта, які здійснюються з одночасним дотриманням кількох умов. Обмежений розмір операції за місяць або за рік – одна із лімітованих умов використання спрощеної моделі верифікації.
|
Додаток 3 п. 12: Чи може в якості іншого документу, що посвідчує особу, бути посвідчення водія? Які є вимоги до інших додаткових документів, що посвідчують особу?
|
Так.
У пунктах 11, 12 додатку 3 до Положення № 107 передбачено, що установа самостійно у своїх внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ визначає перелік ідентифікаційних документів, що приймаються установою для верифікації особи під час відеоверифікації. Установа визначає такий перелік на основі ризик-орієнтованого підходу, враховуючи наявність відповідних власних ресурсів, засобів (у тому числі програмних) для здійснення перевірки відповідних типів документів на предмет виявлення ознак, що можуть свідчити про їх можливу підробку або фальсифікацію.
Якщо вищезазначений перелік ідентифікаційних документів установи включає документи, що виготовлені у формі книжечки та не містять безконтактного електронного носія, то установа додатково забезпечує вжиття заходів, які дадуть змогу мінімізувати ризики ВК/ФТ, та принаймні один із таких заходів:
- отримання від особи, верифікація якої здійснюється, іншого(их) документа(ів), що посвідчує(ють) його особу, перевірку якого(их) установа може здійснити на предмет наявності ознак пошкодження, підробки та забезпечення співставлення (порівняння) даних;
Перелік документів, що посвідчують особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
|
Додаток 8 п. 3: На установу покладено самостійне визначення видів інформаційних джерел, їх кількість. На якому ресурсі офіційно перевіряти PEPs? Чи планує НБУ найближчим часом визначитись з єдиним джерелом, згідно якого можливо однозначно здійснювати встановлення належності клієнтів до PEPs? Наприклад сайт https://pep.org.ua/uk/, де перевіряють дані більшість банків.
|
Єдиного джерела для встановлення належності до ПЕП не існує. У п.6 Додатку 8 до Положення № 107 наведені джерела інформації щодо виявлення ПЕПів. Такими джерелами, наприклад, можуть бути:
1) бази даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;
2) публічні джерела даних у мережі Інтернет, уключаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;
3) офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, уключаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Проте установа повинна враховувати: якщо інформації про відповідну особу немає в окремій базі даних, це не є підтвердженням того, що особа не належить до категорії PEP.
|
Додаток 10 п. 4: Чи можемо ми встановити достатній перелік інформації, якої буде достатньо для НПК? Наприклад, в разі підтвердження третьою стороною даних, які надані установі клієнтом?
|
НПК – це перелік заходів, а не тільки ідентифікація та верифікація. Щодо інструмента покладання СПФМ має право отримати від третьої сторони інформацію щодо:
- ідентифікації, верифікації клієнтів;
- встановлення КБВ клієнтів та вжиття заходів щодо верифікації їх особи;
- мети та характеру майбутніх ділових відносин з клієнтом
Все інше має забезпечити СПФМ
|
Чи правильне судження, що анкета клієнта формується на виконання пункту 20 додатку 1 до Положення № 107 при проведенні особою фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону про ПВК/ФТ, тільки у тих випадках, якщо відповідні фінансові операції містять будь-які ризики для установи, які визначаються нею самостійно у внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ з урахуванням ризик-орієнтованого підходу?
|
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону про ПВК/ФТ належна перевірка клієнта (НПК) здійснюється, зокрема у разі проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин / кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону (400 тисяч гривень).
Згідно з пунктом 20 Положення № 107 установа має розробити та затвердити внутрішні документи, які повинні містити дієві ризик-орієнтовані процедури, порядки, достатні для належної організації та функціонування внутрішньої системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу, функціонування належної системи управління ризиками ВК/ФТ. При цьому, відповідно до пункту 66 Положення № 107, у внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ установа повинна визначити суть усіх заходів із застосування ризик-орієнтованого підходу.
Також, згідно з пунктом 23 Положення № 107, внутрішні документи установи з питань ПВК/ФТ мають містити, зокрема порядок дій, який забезпечує здійснення всіх заходів з НПК.
Отже, процедури, визначені у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ, повинні передбачати заходи, які здійснює установа з метою проведення НПК, зокрема під час проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин або кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень, залежно від рівня ризику проведення фінансової операції.
Стосовно формування та ведення анкет клієнтів зазначаємо, що відповідно до абзацу десятого пункту 20 додатка 1 до Положення № 107 анкета клієнта має містити інформацію, отриману установою за результатами проведення НПК (уключаючи посилені заходи належної перевірки), а також висновки установи щодо оцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом із зазначенням дат здійснення таких оцінок та переоцінок (у разі зміни рівня ризику). Установа зобов’язана формувати та вести анкети клієнтів у випадках, наведених у підпунктах 1-5 пункту 20 додатка 1 до Положення № 107, зокрема у разі проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин /кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень.
|
Чи зобов’язана установа як суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ зберігати отримані від клієнта документи щодо проведення належної перевірки (копії паспорту, ІПН тощо) без засвідчення клієнтом відповідного документу як такого, що відповідає оригіналу, у разі, якщо клієнт після надання таких документів відмовився від встановлення ділових відносин або отримання послуг установи.
|
Згідно з терміном, значення якого викладене в пункті 31 частини першої статті 1 Закону, клієнтом є будь-яка особа, яка, зокрема:
- звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
- користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Частиною третьою статті 11 Закону визначено, у яких випадках здійснюється належна перевірка.
Ураховуючи наведені норми Закону повідомляємо, що вимоги щодо здійснення належної перевірки розповсюджуються на клієнтів, з якими встановлюються ділові відносини (які проводять фінансові операції без встановлення ділових відносин).
|
Чи зобов’язана установа як суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону здійснювати належну перевірку стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, які мали такий статус до набрання чинності Законом про ПВК/ФТ від 06.12.2019 №361-ІХ?
|
У частині першій статті 8 Закону про ПВК/ФТ визначено, що СПФМ розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі – внутрішні документи з питань ПВК/ФТ).
Вимоги щодо до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ визначені розділом IIІ Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2020 № 107 (далі – Положення № 107).
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107 установи уживають до клієнтів, з якими ділові відносини встановлені до набрання чинності Законом, відповідних заходів у строки, встановлені установою в наявних внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ відповідно до вимог Положення № 107 під час здійснення процедур планової актуалізації/ уточнення установою даних про таких клієнтів у строки, встановлені установою в наявних внутрішніх документах, до набрання чинності Законом.
Ураховуючи наведені норми законодавства України з питань ПВК/ФТ, установа здійснює щодо клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами (далі – PEPs) необхідні заходи з належної перевірки, виявлення фактів належності клієнтів до PEPs, переоцінки ризику ділових відносин з клієнтами до клієнтів, які мали статус PEPs до набрання чинності Законом в порядку, передбаченому внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ, розробленими відповідно до вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ.
Додатково зазначаємо таке. Визначення осіб, які належать до політично значущих осіб, передбачене пунктами 20, 28, 37 частини першої статті 1 Закону. При цьому, фізичні особи, які належали до зазначеної категорії до набрання чинності Законом, але їх посади не увійшли до пунктів 20, 28, 37 частини першої статті 1 Закону, не є політично значущими особами, та СПФМ не вживають відповідних заходів, передбачених законодавством України з питань ПВК/ФТ до таких осіб.
|
Чи звільняється від належної перевірки клієнта страхова компанія, яка займається ризиковими видами страхування, якщо укладається договір з фізичною особою та загальний страховий платіж не перевищує 27 тис. грн? В яких випадках проводиться належна перевірка при встановленні ділових відносин при укладанні договорів страхування?
|
Ураховуючи норми статті 11 Закону зазначаємо, що за умови відсутності підозр страховик має право не проводити належну перевірку клієнта - фізичної особи в разі встановлення ділових відносин на підставі договорів страхування загальний страховий платіж за якими не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, та такі договори не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі.
У всіх інших випадках, крім зазначених у попередньому абзаці, СПФМ зобов’язаний здійснювати належну перевірку клієнтів, з якими встановлюються ділові відносини на підставі договорів страхування, з урахуванням вимог Закону та Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107.
Водночас звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 8 Закону СПФМ зобов’язаний забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків.
|
Просимо надати роз’яснення щодо необхідності проведення належної перевірки відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ учасників фінансової операції, які не є клієнтами страхової компанії (наприклад: СТО для ремонту транспортних засобів клієнтів, сервісні центри для ремонту застрахованої техніки клієнтів, медичні установи для отримання медичних послуг, аптеки тощо, на рахунки яких страхова компанія здійснює виплати страхового відшкодування).
|
Відповідно до вимог, передбачених у пункті 4 частини другої статті 8 Закону, СПФМ зобов’язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
Згідно з терміном, значення якого викладене в пункті 31 частини першої статті 1 Закону, клієнтом є будь-яка особа, яка, зокрема:
- звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
- користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
У частині третій статті 11 Закону визначено, у яких випадках здійснюється належна перевірка.
Ураховуючи наведені норми Закону повідомляємо, що страхова компанія як СПФМ не зобов’язана здійснювати належну перевірку суб’єктів господарювання, на рахунки яких здійснюються виплати страхового відшкодування (за дорученням та в інтересах клієнта) за умови, що такі суб’єкти господарювання не є клієнтами страхової компанії та не користуються її послугами.
Водночас звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 8 Закону СПФМ зобов’язаний забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків.
Отже, у разі виникнення підозр щодо суб’єкта господарювання, на рахунок якого здійснюється виплата страхового відшкодування, з метою мінімізації ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, рекомендуємо вжити заходів щодо цього суб’єкта господарювання, достатніх для розуміння характеру його діяльності.
|
Надати роз’яснення (для врегулювання питання приймання/виплати в готівковій формі міжнародних переказів через об’єкти поштового зв’язку АТ “Укрпошта”) щодо необхідності виготовлення паперових копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок, що містять ідентифікаційні дані) для забезпечення проведення верифікації відправника/отримувача незалежно від суми міжнародного переказу.
|
Під час здійснення належної перевірки платника – фізичної особи при ініціюванні переказу коштів за межі України без відкриття рахунку (у готівковій формі) СПФМ повинен перевірити (підтвердити) належність особі платника відповідних ідентифікаційних даних, що вказуються у супроводженні переказу, а саме для переказів на суму до 30 тисяч гривень – інформацію відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 14 Закону [прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові]; для переказів на суму від 30 тисяч до 400 тисяч гривень – інформацію відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону [прізвище, ім'я, (за наявності) по батькові та місце проживання або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України або реєстраційний номер облікової картки платника податків або дата і місце народження].
Під час здійснення належної перевірки фізичної особи - отримувача переказу до видачі коштів в готівковій формі СПФМ повинен перевірити (підтвердити) належність особі отримувача переказу ідентифікаційних даних, що наведені в пункті 2 частини першої статті 14 Закону, а саме прізвища, імені та (з наявності) по батькові.
Для виконання вимог Закону та Положення № 107 при ініціюванні/отриманні міжнародного переказу без відкриття рахунку на суму до 400 тисяч гривень СПФМ може виготовити копію відповідних сторінок ідентифікаційного документа, на яких міститься інформація про платника/отримувача, що вказується у супроводженні переказу. В той же час, норми Закону та Положення № 107 у вищевказаній ситуації не вимагають від платника/отримувача пред’явлення СПФМ усіх його ідентифікаційних документів та/або додаткових документів/ інформації, крім випадків наявності підозри.
|
Щодо застосування терміну “ділові відносини” в частині, що виникли на підставі договору, в тому числі публічного, та передбачають тривалість існування після їх встановлення. З урахуванням Директиви (ЄС) 2015/849 по суті «ділові відносини» - це відносини, які виникають при встановленні договірних відносин та передбачають контакт з клієнтом. Проте «публічна оферта» не передбачає контакту з клієнтом. Відповідно виконання вимоги статті 11 Закону 361 в частині проведення належної перевірки унеможливлює роботу компаній, надання послуги яких не передбачає контакту з клієнтом, а саме надання послуг через інтернет та через термінали (ПТКС).
|
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону ділові відносини ‒ відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, пов’язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю СПФМ, що виникли на підставі договору, у тому числі публічного, про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення СПФМ іншої діяльності (далі ‒ послуги) та передбачають тривалість існування після їх встановлення. Звертаємо увагу, що зазначене визначення терміна “ділові відносиниˮ відповідає визначенню терміна “business relationshipˮ, наведеному в пункті 13 статті 3 Директиви (ЄС) 2015/849.
З точки зору здійснення фінансового моніторингу під тривалістю ділових відносин слід розуміти певний період, протягом якого СПФМ у межах договору, у тому числі публічного, надаються клієнту послуги. Водночас простежується періодичність/регулярність таких дій. Крім того, ділові відносини можуть встановлюватися дистанційно (віддалено), у тому числі на підставі публічного договору (оферти), розміщеного на офіційному сайті СПФМ (наприклад, у разі отримання особою коштів у позику онлайн за допомогою інтернет-сервісу (незалежно від строку погашення такої позики).
Водночас звертаємо увагу, що проведення разової фінансової операції на підставі публічного договору (оферти), у тому числі розміщеного на офіційному сайті СПФМ, не передбачає тривалості існування і тому не є діловими відносинами відповідно до Закону. Водночас відповідно до міжнародного стандарту FATF 16 перекази коштів становлять окрему категорію фінансових операцій, щодо якої встановлені певні вимоги стосовно здійснення заходів належної перевірки платника та отримувача, а також супроводження переказу обов’язковими даними про їх учасників. Відповідні вимоги щодо переказів коштів визначені в статтях 11, 14 Закону. Отже, у разі звернення фізичної особи з метою проведення за допомогою інтернет-сервісу фінансової установи переказу коштів з однієї платіжної картки на іншу платіжну картку (далі – p2p-переказ) або поповнення платіжної картки через програмно-технічний комплекс самообслуговування такі операції необхідно розглядати не в контексті встановлення/ невстановлення ділових відносин, а в контексті здійснення переказу коштів із проведенням відповідних заходів, передбачених Законом. Також відповідно до Закону здійснення заходів належної перевірки в разі здійснення переказів без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену в частині першій статті 20 Закону (400 тисяч гривень).
З метою розвитку дистанційного обслуговування клієнтів у додатку 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107, визначено альтернативні моделі віддаленої верифікації (наприклад, за допомогою Системи BankID НБУ або шляхом отримання електронної копії ідентифікаційного документа).
Також слід зазначити, що Рекомендація 10 “Належна перевірка клієнтівˮ FATF вимагає від СПФМ приділяти підвищену увагу клієнтам, які отримують послуги дистанційно, і враховувати це як фактор ризику. Крім того, відповідно до Рекомендації 15 “Нові технологіїˮ FATF СПФМ повинні здійснювати оцінку ризиків запровадження нових продуктів, послуг, практики або технологій та вживати належних заходів щодо управління ризиками, пов’язаними із запровадженням таких технологій.
|
Щодо визначення порогу фінансових операцій, які забезпечують непрактичність і неефективність для відмивання коштів або фінансування тероризму. Стаття 2 Директиви (ЄС) 2015/849 визначає, що фінансові операції до 1000 євро забезпечують неправктичність та неефективність зазначених операцій для відмивання коштів або фінансування тероризму. Крім цього, статею 12 Директиви (ЄС) 2015/849 визначено можливість дозволити суб’єктам не застосовувати певні заходи належної перевірки щодо електронних грошей, якщо дотримуються умови щодо зниження ризику (у тому числі максмальний місячний ліміт платіжних операцій 250 євро). Проте даних пункт Директиви (ЄС) 2015/849 не враховано у Законі 361.
|
Слід зауважити, що частину пʼяту статті 2 Директиви (ЄС) 2015/849, про яку йдеться у питанні (фінансові операції до 1000 євро), необхідно розглядати в контексті частини третьої статті 2 Директиви (ЄС) 2015/849.
Так, у частині третій статті 2 Директиви (ЄС) 2015/849 встановлено право держави визначити категорії осіб, які здійснюють фінансову діяльність нерегулярно або в дуже обмеженому обсязі та за наявності незначного ризику відмивання коштів або фінансування тероризму, на яких не поширюються вимоги Директиви (ЄС) 2015/849 за умови одночасного дотримання шести критеріїв.
Наведений у зверненні пороговий рівень у сумі 1000 євро стосується лише одного із шести встановлених у статті 2 Директиви (ЄС) 2015/849 критеріїв виключення осіб із числа СПФМ. У частині пʼятій статті 2 Директиви (ЄС) 2015/849 викладені підходи до визначення критерію b “фінансова діяльність з обмеженнями щодо проведення трансакційˮ. Цей критерій передбачає встановлення державою нормативного обмеження для проведення разової операції, що має бути досить низьким (не вище 1000 євро), щоб забезпечувати непрактичність і неефективність відповідних операцій для відмивання коштів.
Звертаємо увагу, що в частині третій статті 2 Директиви (ЄС) 2015/849 також установлено, що зазначене виключення не застосовується до установ, які здійснюють переказ коштів.
У свою чергу, в статті 12 Директиви (ЄС) 2015/849 визначено право держави запровадити на законодавчому рівні виняток щодо застосування СПФМ певних заходів належної перевірки стосовно власників електронних гаманців за умови встановлення державою низького ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму щодо операцій з використанням електронних грошей та застосування СПФМ додаткових заходів для мінімізації ризиків ВК/ФТ. Водночас відповідно до Директиви (ЄС) 2015/849 встановлення рівня ризику певних операцій/секторів має бути задокументовано державою у звіті про проведення національної оцінки ризику [стаття 7 Директиви (ЄС) 2015/849]. Проведення національної оцінки ризиків передбачено в статті 27 Закону. В Україні Звіт про проведення чергової (другої) Національної оцінки ризиків у сфері ВК/ФТ представлений у грудні 2019 року та охоплює період 2017‒2019 років (доступ за посиланням: https://finmonitoring.in.ua/NRA2019.pdf).
Звертаємо увагу, що за результатами НОР електронні гроші належать до категорії високоризикових фінансових продуктів для цілей ФТ та середнього ризику для цілей ВК. Ураховуючи практику проведення платежів із використанням електронних грошей, слід зазначити, що з метою обліку, зберігання та проведення операцій з електронними грошима СПФМ відкривають клієнтам електронні гаманці, які за своєю економічною суттю аналогічні до банківських рахунків і передбачають тривалість відносин. Відповідно вважаємо, що вимоги статті 11 Закону щодо здійснення належної перевірки клієнта, зокрема щодо проведення ідентифікації та верифікації, повинні застосовуватися в разі встановлення ділових відносин шляхом відкриття електронних гаманців за ініціативою клієнта (користувача).
Разом з цим повідомляємо, що постановою Правління Національного банку № 133 внесено зміни до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку від 04.11.2010 № 481, якими, зокрема встановлено випадки, за яких емітент електронних грошей може не здійснювати належної перевірки користувача ‒ фізичної особи в разі застосування достатніх заходів щодо виявлення незвичних або підозрілих операцій та, якщо немає ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими операціями.
|
Ч. 14 статті 11 Закону 361 передбачено, що повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов’язковою за певних умов. Проте в Законі не враховано п. 35 Директиви (ЄС) 2015/849 щодо випадків, коли зобов’язана особа, якій представлений клієнт, покладається на третю особу.
|
пункт 35 Преамбули Директиви (ЄС) 2015/849, про який також йдеться у зверненні, стосується інструмента покладання – права СПФМ покладатися (використовувати) на результати належної перевірки клієнта, здійсненої третьою стороною, та деталізований у статтях 25‒29 Директиви (ЄС) 2015/849.
Відповідне право СПФМ на використання інформації щодо належної перевірки клієнта, отриманої від третьої сторони, також визначене в частині сімнадцятій статті 11 Закону. У свою чергу, порядок використання установою інструмента покладання врегульовано в додатку 10 до Положення № 107 (а також у додатку 11 Положення № 65).
|
Чи правильно ми розуміємо, що так як Положенням не встановлені вимоги щодо фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом за допомогою того чи іншого програмно-технічного модулю, в даному конкретному випадку – модулю з використанням методу розпізнавання реальності особи, то Установа може отримати безпосередньо від самої особи файл її фотофіксації з власним паспортом? Якщо ідентифікаційний документ особи – паспорт виготовлений у формі книжечки, то фотофіксація особи здійснюється таким чином, щоб на фото було обличчя особи та 1-2 сторінки паспорта? Копія ідентифікаційного документу особи – паспорту, виготовленого у формі книжечки, повинна містити 1-6 сторінки (які містять інформацію про фото власника по досягненню 16, 25, та 45-річного віку)?
|
Фотофіксацію особи у випадках, передбачених Положенням № 107, здійснює установа.
При цьому, відповідно до вимог пункту 4 додатка 3 до Положення № 107, установа зобов’язана отримати чітку та однозначну згоду особи на проведення відеоверифікації перед початком такої процедури (у тому числі на фотофіксацію особи та/або екрану з її зображенням, та відповідних документів, що пред’являються нею). Запис відеоверифікації також має містити факт надання такої згоди.
Відповідно до пункту 8 додатку 3 до Положення № 107 установа під час відеоверифікації, зокрема здійснює фотофіксацію особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника. Фотофіксація особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, здійснюється з метою співставлення особи, яка верифікується, з її зображенням на останньому із фото, що містяться в ідентифікаційному документі.
|
З врахуванням: п. 30 та п. 32 / з дотриманням обмежень / Положення для банків та п.30 та п. 31 / з дотриманням обмежень / Положення для небанківських установ встановлені способи для верифікації клієнта – фізичної особи. Та в зв’язку з тим, що Небанківська установа у своїй діяльності здійснюватиме ідентифікацію не тільки фізичних осіб, але і ФОП:
Чи вірно, що дані способи для клієнта – фізичної особи можна використовувати і для клієнта-ФОП, в частині отримання його ідентифікаційних даних, як фізичної особи та верифікації таких даних? А щодо реєстраційних даних клієнта-ФОП, як суб’єкта господарювання, верифікацію можна здійснити на підставі даних, що містяться в ЄДР, зокрема шляхом отримання даних в електронному вигляді через безкоштовний доступ до ЄДР? При цьому інша інформація необхідна для НПК може бути отримана шляхом заповнення клієнтом-ФОП листа/анкети/опитувальника та підписана КЕП клієнта -ФОП?
|
Установа здійснює верифікацію клієнта, який є фізичною особою або фізичною особою-підприємцем (далі – ФОП), відповідно до пункту 12 додатку 2 до Положення № 107.
При цьому, звертаємо увагу, що згідно з вимогами статті 11 Закону щодо ФОП додатково необхідно здійснити верифікацію в частині ідентифікаційних даних, що стосуються його державної реєстрації, у порядку визначеному у пункті 22 додатка 2 до Положення № 107.
Установа за наявності договору доступу до інтегрованої системи електронної ідентифікації (СЕІ) може здійснити верифікацію ФОП у порядку, визначеному у пункті 24 додатка 2 до Положення № 107.
Відповідно до вимог пункту 30 додатка 2 до Положення № 107 верифікація за допомогою системи BankID Національного банку з отриманням копій документів з накладеним кваліфікованого електронного підпису клієнта здійснюється виключно щодо клієнтів – фізичних осіб.
|
Для небанківських установ в переліку інформації, щодо якої установа може не здійснювати верифікації, відсутня згадка про банківські реквізити, на відміну від вимог Положення для банків. Натомість: абзацом 3 ч.7 ст. 11 Закону встановлено: Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи – резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи – нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з’ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, встановлених суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації в разі відсутності в суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації. В такому випадку: 1) чи потрібно небанківській установі, здійснюючи НПК клієнта - ФОП або клієнта - юр. особи, верифікувати реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка? 2) якщо так, то яким саме чином можливо здійснити верифікацію банківських реквізитів під час використання віддалених методів ідентифікації/верифікації?
|
Відповідно до вимог частини восьмої 11 Закону суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані встановлювати, зокрема реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка під час ідентифікації та верифікації резидентів – юридичних осіб/ФОП. Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть не встановлювати щодо резидентів (ФОП, юридичних осіб) реквізити іншого банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.
З урахуванням вищезазначеного, рекомендуємо установі як суб’єкту первинного фінансового моніторингу у випадках, передбачених законодавством України, здійснювати верифікацію реквізитів банку, в якому відкрито рахунок, і номера поточного рахунка, на підставі, зокрема довідки банку, в якому у юридичної особи/ФОП відкритий рахунок, інших офіційних документів, у яких зазначені банківські реквізити юридичної особи/ФОП.
|
Чи можуть бути використані для підтвердження/виявлення КБВ при встановленні ділових відносин із СПФМ, державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії за якими здійснюється Національним банком України (у тому числі з 01.07.2020 року), офіційні документи, що підтверджують набуття/збільшення істотної участі в СПФМ?
|
Відповідно до пунктів 3, 4 Додатку 4 до Положення № 107 установа для встановлення та верифікації особи КБВ має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до ЄДР. Установа також може використовувати інформацію, отриману від клієнта, уживаючи необхідних заходів із перевірки отриманої інформації за допомогою інших джерел. Установа під час встановлення КБВ клієнта не повинна покладатися виключно на ЄДР, крім випадків, безпосередньо визначених у Положенні № 107.
Для встановлення КБВ установа може використовувати офіційну інформацію щодо набуття/збільшення істотної участі в статутному капіталі суб’єкта, державне регулювання і нагляд щодо якого здійснює Національний банк України. При цьому, відповідна інформація розміщується на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
|
Чим вважається “тривале існування” відносин між клієнтом та СПФМ для того, щоб визначити такі відносини діловими? Чи вважається встановленням ділових відносин (що передбачають тривалість існування) – укладення договору шляхом приєднання клієта до договору, який наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на веб-сайті учасника платіжної системи, та на підставі якого проводитиметься разова фінансова операція з переказу коштів без відкриття рахунку?
|
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону ділові відносини - це відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, пов’язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору, в тому числі публічного, про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення суб’єктом первинного фінансового моніторингу іншої діяльності (далі - послуги) та передбачають тривалість існування після їх встановлення.
В той же час, законодавство України не містить тлумачення поняття «тривалість існування» ділових відносин. На думку Національного банку, з точки зору здійснення фінансового моніторингу, під тривалістю існування ділових відносин слід розуміти певний період, протягом якого суб’єктом первинного фінансового моніторингу в межах договору, в тому числі публічного, надаються клієнту відповідні послуги (при цьому простежується періодичність /регулярність таких дій). Таким чином, проведення разової фінансової операції з переказу коштів без відкриття рахунку на підставі публічного договору, в тому числі розміщеному на офіційному сайті ФК, не передбачає тривалості існування, і тому не є діловими відносинами у розумінні Закону.
Разом з цим, звертаємо увагу, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу у разі здійснення переказу без відкриття рахунку зобов’язаний дотримуватися вимог Закону, зокрема в частині здійснення належної перевірки клієнта та супроводження переказу необхідною інформацією у випадках та обсягах, встановлених Законом.
|
Чим визначається наявність або відсутність необхідності під час належної перевірки здійснювати заходи із встановлення інформації по джерела коштів, пов’язаних з фінансовою операцією стосовно клієнтів, які не є політично значущими особами, членами їх сімей та сообами, пов’язаними з політично значущими особами, якщо такі клієнти проводитимуть разову фінансову операцію з переказу коштів без відкриття рахунку?
За яких умов чинним законодавством України встановлено обов’язок для СПФМ під час належної перевірки здійснювати заходи із встановлення інформації про джерела коштів, пов’язаних з фінансовою операцією стосовно клієнтів, які не є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, якщо такі клієнти проводитимуть разову фінансову операцію з переказу коштів без відкриття рахунку?
|
Закон 361 зобов’язує суб’єктів первинного фінансового моніторингу здійснювати, зокрема належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою(ими) операцією(ями) (частини друга статі 8 Закону).
Відповідно до вимог частини другої статті 11 Закону обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
Згідно із вимогами додатку 6 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (далі – Положення № 107), якщо ризик ділових відносин з клієнтом (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин якого) є високим установа, в тому числі ФК, зобов'язана здійснювати посилені заходи належної перевірки клієнта. Зокрема, одним із таких заходів може бути з'ясування джерел статків (багатства) та/або джерел коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, клієнта / кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) клієнта.
Окрім цього, установа повинна підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із ознак, передбачених пунктом 6 додатку 6 до Положення № 107.
У разі виявлення ФК фінансових операцій (їх сукупності), які є незвично великими фінансовими операціями для клієнта відповідно до наявної в установи інформації про його фінансовий стан, ФК з урахуванням ризик-орієнтованих підходів має вжити заходів для з'ясування джерел коштів, пов'язаних із такими фінансовими операціями, достатніх для визначення наявності/відсутності в клієнта раціонально обґрунтованих фінансових можливостей для здійснення таких фінансових операцій.
Разом з цим, на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії ФК розробляє внутрішні документи, які мають містити, зокрема порядок дій, який забезпечує здійснення всіх заходів з належної перевірки клієнта (зокрема заходів з ідентифікації та верифікації, встановлення КБВ, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, актуалізації даних про клієнта). В зазначеному порядку ФК з урахуванням ризик-орієнтованих підходів самостійно визначає види необхідних до вжиття установою заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення посилених заходів належної перевірки клієнта.
|