У липні 2023 року Національний банк оприлюднив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування (далі – Стратегія). Документ містить чимало специфічних термінів і може бути складним для сприйняття. Ця сторінка створена саме для того, щоб кожен бажаючий міг легко розібратися у планах НБУ в частині валютно-курсової та монетарної політики.
Чому НБУ перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу та поступово пом'якшує валютні обмеження?
Фіксація офіційного курсу та впровадження жорстких валютних обмежень 24 лютого 2022 року були вимушеним кроком. НБУ постійно наголошував, що ці рішення є тимчасовими і на те є причини.
Такі рішення дали змогу запобігти паніці й забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни. Але режим фіксованого курсу з жорсткими валютними обмеженнями має свої переваги та недоліки, з часом останні починають переважати.
Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008 та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу. Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково – накопиченням валютних дисбалансів, вичерпанням міжнародних резервів, вимушеною глибокою девальвацією та значним економічним спадом. Саме тому більшість країн не використовують режим фіксованого курсу та жорсткі обмеження, а НБУ в жовтні 2023 року перейшов до керованої гнучкості курсу та планує й надалі пом'якшувати валютні обмеження.
Україна вже мала позитивний досвід із плаваючим курсом. Після кризи 2014-2015 років НБУ перейшов до режиму плаваючого курсоутворення. Упродовж наступних років і до повномасштабного вторгнення курс гривні коливався в обидва боки – то послаблювався, то зміцнювався відповідно до ринкових тенденцій. НБУ, продаючи або купуючи валюту на ринку, лише згладжував надмірні курсові коливання, не протидіючи і не посилюючи фундаментальні тенденції обмінного курсу.
Завдяки такій гнучкості Україна не накопичувала валютних дисбалансів і більше не мала валютних криз, як раніше. Курс упродовж всього періоду плаваючого курсоутворення, попри коливання, залишався відносно стабільним. До того ж увесь цей час НБУ постійно накопичував міжнародні резерви.
Повернення до гнучкішого курсоутворення і цього разу дало змогу посилити стійкість економіки та валютного ринку до зовнішніх та внутрішніх змін.
Тобто НБУ повернув таке саме плаваюче курсоутворення, як було раніше?
Ні, це не так. НБУ спочатку перейшов до керованої гнучкості курсу. Це пов'язано з особливостями функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.
Через зумовлене війною обмеження експортних можливостей країни, як і припливу інвестицій в Україну, на валютному ринку постійно наявний значний дефіцит валюти. З огляду на це повертатися до плаваючого курсу, коли НБУ лише згладжує надмірні коливання на ринку, поки зарано.
Натомість за керованої гнучкості курсу Національний банк покриває цей структурний дефіцит валюти на ринку. Завдяки цьому гривня може не лише послаблюватися (коли цей дефіцит збільшується), а й зміцнюватися (коли дефіцит зменшується). До того ж НБУ згладжує надмірні коливання курсу.
Отже, продаж валюти Національним банком і надалі даватиме змогу зберігати стійкість валютного ринку, а достатні ставки за гривневими депозитами захищатимуть заощадження населення від інфляційного знецінення (детальніше про це – трішки нижче).
Чи варто очікувати стрімкого послаблення гривні за режиму керованої гнучкості курсу?
Рішення НБУ в частині валютно-курсової політики часто асоціюються в людей зі стрімким послабленням гривні. Це зумовлено гірким досвідом України, коли НБУ вимушено "відпускав" гривню у вільне плавання через вичерпання міжнародних резервів і неспроможність утримувати фіксований курс.
Але зараз ситуація є іншою. Чому саме?
По-перше, за попередні роки НБУ:
По-друге, НБУ здійснив ґрунтовну підготовку до переходу до керованої гнучкості курсу. Цей крок здійснено з огляду на досягнення належних макроекономічних і фінансових передумов. Відповідно перехід відбувся в контрольований спосіб.
По-третє, перехід до керованої гнучкості курсу не означає, що НБУ "відпустив" курс у вільне плавання. НБУ і далі залишається присутнім на ринку та покриває структурний дефіцит валюти. Саме завдяки цьому гривня може не лише послаблюватися, а й зміцнюватися. Зі свого боку більша гнучкість обмінного курсу посилює стійкість валютного ринку та економіки до внутрішніх та зовнішніх шоків.
Одним із важливих завдань НБУ залишається збереження стійкості валютного ринку. Йдеться про таку динаміку курсу, яка дасть змогу зберегти контроль над інфляцією у 2024 році та знизити її до цілі НБУ в 5% у наступні рокиУ 2024 році інфляція дещо прискориться, у тому числі через згасання тимчасових факторів, які вплинули на її суттєве зниження на початку року (як от значні врожаї минулого року чи тепла зима). НБУ зберігатиме курсову стійкість, щоб інфляція цьогоріч була помірною та прискорилася дійсно незначно, а також щоб привести її до цілі 5% у наступні роки.
Стійкість валютного ринку – це також відсутність загрозливих курсових коливань. Однак, коли коливань курсу зовсім немає, то це радше про фіксацію курсу, а не про курсову стійкість. Від фіксованого курсу НБУ відмовився свідомо з огляду на всі негативні ефекти, які генерує цей режим.
Які валютні обмеження НБУ пом'якшуватиме насамперед?
Стратегія передбачає, що цей процес відбуватиметься у три етапи.
Наразі більшість кроків першого етапу виконано. Зокрема, множинність курсів мінімізовано – різниця між офіційним та готівковим курсом вже тривалий час не перевищує 1%.
Можливості для торгівельних операцій бізнесу – розширено. Ще в середині 2022 року бізнес отримав можливість розраховуватися за будь-яку товарну продукцію з-за кордону, а в травні 2024 року – за імпорт робіт та послуг. Єдина умова для проведення таких операцій – поставка товару, отримання робіт або ж надання послуги має здійснюватися після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ пом'якшив низку обмежень, щоб посприяти надходженню нових інвестицій в Україну. Так, бізнес отримав можливість погашати "нові" зовнішні кредитиКошти за якими надійшли після 20 червня 2023 року та частково переказувати за кордон "нові" дивідендиНараховані за результатами роботи за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Водночас деякі операції можна здійснювати лише у межах лімітів. А отже, реалізація першого етапу ще триває
Водночас у травні 2024 року НБУ паралельно розпочав реалізацію другого етапу пом'якшення обмежень завдяки формуванню належних передумов. Зокрема, надав змогу бізнесу частково обслуговувати "старі" зовнішні кредитиКошти за якими надійшли до 20 червня 2023 року та повертати "нові" кредити, а також переказувати кошти за кордон за договорами лізингу й оренди.
Загалом серед планів Національного банку, передбачених другим етапом пом'якшення валютних обмежень:
З часом НБУ перейде до третього етапу пом'якшення валютних обмежень. На цьому етапі НБУ поступово зменшить валютні обмеження до того рівня, який діяв до початку повномасштабної війни. Дозволятимуться виплати за всіма кредитами та інвестиціями, населенню буде надано можливість здійснювати більше операцій, таких як перекази на картки іноземних банків з гривневих платіжних карток. Також поступово будуть дозволені операції з деривативами: це операції "своп" та "форвард" (детальніше про них – у цій статті) й передбачено можливість кредитування іноземців та здійснення інвестицій за кордон.
Послідовність кроків у межах зазначених етапів може змінюватися, якщо це буде потрібно для відновлення економіки й ефективнішої роботи валютного ринку та фінансової системи.
Коли очікувати наступний крок з пом'якшення обмежень?
НБУ не встановлює жодних конкретних дат для пом'якшення обмежень. Будь-які кроки в цьому напрямі здійснюватимуться лише тоді, коли будуть сформовані належні стійкі передумови.
НБУ враховуватиме такі показники:
Якщо всі показники будуть у нормі, то НБУ надалі пом’якшуватиме валютні обмеження. Водночас НБУ діятиме поступово та обережно, щоб зберегти стійкість валютного ринку. Перш ніж здійснювати кожен наступний крок, НБУ аналізуватиме, чи сформувалися для цього всі необхідні передумови, а також враховуватиме вплив на ринок як раніше ухвалених пом'якшень, так і запланованих. Це дасть змогу мінімізувати ймовірність повторного запровадження обмежень.
А якщо щось піде не так?
Рівень невизначеності, пов’язаний з повномасштабною агресією росії, все ще залишається високим. І посилення ризиків може бути підставою для призупинення реалізації Стратегії або ж навіть до скасування певних кроків.
Збереження стійкості валютного ринку залишатиметься одним із пріоритетних завдань НБУ. Це важливо для сталого зниження інфляції та стійкості фінансової системи.
Як відбуватиметься перехід до інфляційного таргетування?
Повернення до інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням, як це було до повномасштабної війни, – це фінальна мета реалізації Стратегії. Саме такий режим дає змогу НБУ одночасно забезпечувати в тривалій перспективі цінову та фінансову стабільність, а також підтримувати стійке економічне зростання.
Повертатися до цього режиму НБУ також буде поступово і лише за наявності передумов. Це не питання короткострокової перспективи.
На ранніх етапах реалізації Стратегії облікова ставка НБУ й надалі виконуватиме роль допоміжного інструменту, який використовується для підтримки достатньої привабливості гривневих активів як запоруки стійкості валютного ринку. Іншими словами, політика НБУ й надалі спрямовуватиметься на те, щоб гривневі строкові депозити давали змогу населенню захищати свої заощадження від знецінення. Це важливо для обмеження попиту на валютному ринку, що зі свого боку дасть змогу зберегти курсову стійкість та забезпечити подальше зниження інфляції.
Надалі інфляція поступово перехоплюватиме роль якоря для макрофінансової стабільності, як це і було до повномасштабної війни, а облікова ставка відновлюватиме свій статус основного монетарного інструменту.
Зрештою, НБУ повернеться до монетарного режиму, який діяв до повномасштабної війни.
У першій половині 2024 року НБУ вдалося повернутися до режиму гнучкого таргетування інфляції. Він передбачає, що НБУ спрямовує свої інструменти на те, щоб інфляція повернулася до цілі 5% на горизонті політики (який не перевищує трьох років).
Що буде з обліковою ставкою НБУ впродовж реалізації Стратегії і як це вплине на ставки за гривневими депозитами для населення?
Завдяки швидшому сповільненню інфляції, стійкості валютного ринку та накопиченню рекордного рівня міжнародних резервів НБУ з липня 2023 року знижував облікову ставку. Однак у липні 2024 року НБУ призупинив цикл зниження облікової ставки.
Це зумовлено тим, що на всіх етапах реалізації Стратегії НБУ має підтримувати такий рівень облікової ставки, який дасть змогу населенню захистити свої кошти завдяки гривневим активам (строковим депозитам та ОДВП) від інфляційного знецінення. Це важливо для збереження привабливості заощаджень у гривні та зменшення попиту на іноземну валюту, а отже – для захисту міжнародних резервів України.
|
Підписатися на оперативні сповіщення про новини |